1 ( 7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!

Как красивы ноги твои в сандалиях, дочь знатного рода! Изгиб твоих бедер, как ожерелье, дело рук искусного мастера.

2 ( 7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!

Пупок твой, словно круглая чаша, в которой не истощается ароматное вино; живот твой – ворох пшеницы, окруженный лилиями.

3 ( 7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!

Груди твои, как два олененка, как двойня газели.

4 ( 7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!

Шея твоя, как башня из слоновой кости. Глаза твои бездонные, как озерки в Хешбоне, что у ворот Бат-Раббима. Нос твой, словно башня Ливанская, обращенная к Дамаску.

5 ( 7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!

Голова твоя величественна, как гора Кармил, и твои вьющиеся волосы отливают пурпуром; царь пленен твоими кудрями.

6 ( 7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!

Как прекрасна ты, как мила, любовь моя, твоим очарованием!

7 ( 7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!

Твой стан, подобен пальме, и груди твои, как гроздья ее плодов.

8 ( 7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...

Я сказал: «Залезу я на пальму эту, ухвачусь за плоды ее». Пусть будут груди твои гроздьями винограда, аромат дыхания твоего – ароматом яблок,

9 ( 7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!

а уста твои – лучшим вином. Она: – Пусть течет вино это к моему возлюбленному, течет нежно в уста спящих.

10 ( 7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!

Я принадлежу моему возлюбленному, и он желает меня.

11 ( 7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!

Пойдем, возлюбленный мой, выйдем в поле, проведем ночь в селениях.

12 ( 7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!

Ранним утром пойдем в виноградники, посмотрим, распустилась ли виноградная лоза, раскрылись ли почки ее, расцвели ли гранатовые деревья. Там я подарю тебе ласки мои.

13 ( 7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!

Мандрагоры источают свой аромат, и у дверей наших – разные превосходные плоды, новые и старые, которые я сберегла для тебя, возлюбленный мой!