1 Й осія був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.

Иосии было восемь лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме тридцать один год.

2 І робив він угодне в Господніх очах, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.

Он делал то, что было правильным в глазах Господа, и ходил путями своего отца Давида, не уклоняясь ни вправо, ни влево.

3 І восьмого року царювання свого, бувши ще юнаком, розпочав він звертатися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від пагірків, і Астарт, і бовванів різаних та литих.

На восьмом году своего правления, еще юношей, он начал искать Бога своего предка Давида. На двенадцатом году своего правления он начал очищать Иудею и Иерусалим от святилищ на возвышенностях, шестов Ашеры, резных и литых идолов.

4 І порозбивали перед ним Ваалові жертівники, а стовпи сонця, що були на них, він повирубував, а Астарти, і боввани різані та литі поламав і розтер, і розкидав на гроби тих, хто приносив їм жертви.

Под его руководством были разрушены жертвенники Баалов. Он разбил жертвенники для благовоний, которые находились над ними, и уничтожил столбы Ашеры, резных и литых идолов. Он разбил их на куски и разбросал над могилами тех, кто некогда приносил им жертвы.

5 А кості жерців попалив на їхніх жертівниках, і очистив Юдею та Єрусалим.

Он сжег кости жрецов на их жертвенниках и так очистил Иудею и Иерусалим.

6 А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навколо

В городах родов Манассии, Ефрема и Симеона, до самой земли Неффалима и в их опустошенных окрестностях

7 п орозбивав жертівники та Астарти, і потовк боввани на порох, а всі ідоли сонця повирубував в усьому Ізраїлевому краї, і вернувся до Єрусалиму.

он разрушил жертвенники и столбы Ашеры, растолок идолов в пыль и разбил все жертвенники для благовоний по всему Израилю. После этого он вернулся в Иерусалим. Иосия восстанавливает храм (4 Цар. 22: 3-7)

8 А вісімнадцятого року царювання його, по очищенні Краю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та канцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб направити дім Господа, Бога його.

На восемнадцатом году правления Иосии, чтобы очистить страну и дом Божий, он послал Шафана, сына Ацалии, и градоправителя Маасею с летописцем Иоахом, сыном Иоахаза, чтобы восстановить дом Господа, своего Бога.

9 І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було знесене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли порога, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та мешканців Єрусалиму.

Они пришли к первосвященнику Хелкии и отдали ему деньги, принесенные в Божий дом, которые левиты, служащие у ворот, собрали у народа Манассии, Ефрема и у всех остальных израильтян, и у всего народа Иудеи, и Вениамина и у жителей Иерусалима.

10 І дали на руку робітників праці, приставлених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали на відбудову та на направу Божого дому.

Они передали их людям, которые были назначены наблюдать за работами при доме Господа. Эти люди платили рабочим, которые ремонтировали и восстанавливали дом.

11 І дали вони теслям, і будівничим, щоб купувати тесане каміння та дерева на зв'язування та на покриття домів, що їх понищили Юдині царі.

Они давали деньги и плотникам со строителями на покупку тесаного камня и дерева для брусьев и балок в зданиях, которым цари Иудеи позволили прийти в упадок.

12 А ті люди чесно виконували працю, а над ними були поставлені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керування. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаряддях,

Эти люди работали честно. Над ними были поставлены Иахаф и Авдий – левиты из потомков Мерари, и Захария с Мешулламом из потомков каафитов. Другие левиты, все, кто был искусен в игре на музыкальных инструментах,

13 б ули над носіями, і керували всіма робітниками на кожну роботу; а з Левитів були писарі й урядники та придверні.

стояли над носильщиками и руководили всеми работниками при каждом задании. Некоторые из левитов были писарями, начальниками и служащими у ворот. Книга Закона найдена в храме (4 Цар. 22: 8-20)

14 А коли вони виймали срібло, принесене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Закону, даного через Мойсея.

Когда выносили деньги, которые были принесены в дом Господа, священник Хелкия нашел книгу Господнего Закона, который был дан через Моисея.

15 І відповів Хілкійя й сказав до писаря Шафана: Я знайшов у Господньому домі книгу Закону! І дав Хілкійя ту книгу Шафанові.

Хелкия сказал писарю Шафану: – Я нашел в доме Господа книгу Закона, – и отдал ее Шафану.

16 І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс цареві ще відповідь, говорячи: Усе, що дано через твоїх рабів, вони роблять.

Шафан отнес свиток царю и доложил ему: – Твои слуги делают все, что им было поручено.

17 І вони висипали те срібло, що знайдене в Господньому домі, і дали його на руку приставлених та на руку робітників праці.

Они взяли деньги, какие нашлись в доме Господа, и отдали их тем, кто наблюдает за работами и работникам.

18 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І Шафан перечитав з неї перед царем.

Затем писарь Шафан известил царя: – Священник Хелкия дал мне книгу. И Шафан прочитал ее перед царем.

19 І сталося, як цар почув слова книги Закону, то роздер свої шати...

Услышав слова Закона, царь разорвал на себе одежду.

20 І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:

Он приказал Хелкии, Ахикаму, сыну Шафана, Авдону, сыну Михея, писарю Шафану и царскому слуге Асаи:

21 І діть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова цієї книги, що знайдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші це дотримували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі.

– Пойдите и вопросите Господа за меня и за оставшийся народ в Израиле и в Иудее о том, что написано в найденной книге. Велик Господень гнев, который обрушился на нас из-за того, что наши отцы не сохранили Господне слово: они не поступали так, как написано в этой книге.

22 І пішов Хілкійя та ті, кому звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сторожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Новому Місті, і говорили до неї про це.

Хелкия и те, кого послал царь, пошли к пророчице Олдане, жене Шаллума, сына Токгата, внука Хасры, хранителя одежд. Она жила в Иерусалиме, во Втором округе, и говорили с ней об этом.

23 А вона сказала до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

Она сказала им: – Так говорит Господь, Бог Израиля: «Скажите человеку, который послал вас ко Мне:

24 Т ак говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі ті прокляття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,

“Так говорит Господь: Я наведу на это место и на его обитателей беду – все проклятия, записанные в книге, которую читали перед царем Иудеи.

25 з а те, що вони покинули Мене й кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всіма ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, і він не погасне...

Из-за того, что они оставили Меня, возжигали благовония другим богам и вызывали Мой гнев всем, что сделали их руки, Мой гнев обрушится на это место и не угаснет”.

26 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про ті слова, які ти чув:

Скажите царю Иудеи, который послал вас вопросить Господа: “Так говорит Господь, Бог Израиля, о словах, которые ты слышал:

27 З а те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед лицем Бога свого, коли ти почув слова Його на це місце та на мешканців його, і ти впокорився перед лицем Моїм, і роздер свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.

Так как твое сердце смягчилось и ты смирил себя перед Богом, услышав сказанное Им против этого места и его обитателей, и так как ты смирил себя предо Мной, разорвал на себе одежду и плакал предо Мной, то и Я услышал тебя, – возвещает Господь.

28 О сь Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у спокої, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу на оце місце та на мешканців його! І вони принесли відповідь цареві.

– Поэтому Я возьму тебя к твоим предкам, и тебя похоронят в мире. Твои глаза не увидят всей той беды, которую Я наведу на это место и на его обитателей”». Они передали ее ответ царю. Иосия обновляет завет народа с Богом (4 Цар. 23: 1-3)

29 А цар послав, і зібрав усіх старших Юдеї та Єрусалиму.

Тогда царь созвал всех старейшин Иудеи и Иерусалима.

30 І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і мешканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до малого, і він прочитав уголос слова книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.

Он пошел в дом Господа с народом Иудеи, жителями Иерусалима, священниками и левитами – со всем народом, от великого до малого. Он прочитал им вслух все слова книги завета, которую нашли в доме Господа.

31 І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб виконувати слова того заповіту, що написані в тій книзі.

Царь стоял у царской колонны и заключил перед Господом завет, обещая следовать Господу, исполнять Его повеления, правила и установления от всего сердца и от всей души, и соблюдать этим слова завета, записанных в этой книге.

32 І наставив він кожного, хто знаходився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І мешканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.

Он велел всем, жившим в Иерусалиме и в земле Вениамина, дать такое же обещание, и жители Иерусалима стали делать то, что требовал завет с Богом, Богом их отцов.

33 І Йосія повикидав усі поганські гидоти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знаходився в Ізраїлі, служити Господеві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.

Иосия убрал всех отвратительных идолов из всех земель, которые принадлежали израильтянам, и велел всем, кто находился в Израиле, служить Господу, их Богу, и все время, что он был жив, они не уклонялись от следования Господу, Богу их отцов.