1 І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.

Давид, построив себе дома в Городе Давида, приготовил место для Божьего ковчега и разбил для него шатер.

2 Т оді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.

Давид сказал: – Никто, кроме левитов, не может носить Божьего ковчега, потому что Господь избрал их носить ковчег Господа и служить Ему вовеки.

3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.

Давид собрал весь Израиль в Иерусалиме, чтобы перенести ковчег Господа на место, которое он для него приготовил.

4 І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.

Он созвал потомков Аарона и левитов.

5 В ід Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його сотня й двадцять.

Из потомков Каафа вождя Уриила и 120 его родственников;

6 В ід синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його двісті й двадцять.

из потомков Мерари вождя Асаю и 220 его родственников;

7 В ід Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його сотня й тридцять.

из потомков Гершона вождя Иоиля и 130 его родственников;

8 В ід Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його двісті.

из потомков Елицафана вождя Шемаю и 200 его родственников;

9 В ід Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його вісімдесят.

из потомков Хеврона вождя Елиела и 80 его родственников;

10 В ід Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його сотня й дванадцять.

из потомков Узиила вождя Авинадава и 112 его родственников.

11 І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава

Затем Давид призвал священников Цадока и Авиатара и левитов Уриила, Асаю, Иоиля, Шемаю, Елиела и Авинадава

12 т а й сказав до них: Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.

и сказал им: – Вы – главы левитских семейств. Вы и ваши собратья левиты должны освятиться и перенести ковчег Господа, Бога Израиля, на место, которое я для него приготовил.

13 Б о через те, що спочатку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало.

Ведь именно из-за того, что не вы, левиты, несли его в первый раз, Господь, наш Бог, обрушил на нас Свой гнев: мы не спросили Его, как исполнить это по предписанному.

14 І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

Священники и левиты освятились, чтобы перенести ковчег Господа, Бога Израиля.

15 І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.

Левиты понесли Божий ковчег на шестах, положив их себе на плечи, как повелел по слову Господа Моисей.

16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.

Давид сказал старейшинам левитов назначить из их собратьев певцов, чтобы петь радостные песни под музыкальные инструменты – лиры, арфы и тарелки.

17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.

Левиты избрали Емана, сына Иоиля, из его братьев – Асафа, сына Берехии, а из их братьев мераритов – Етана, сына Кушаии;

18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, придверних.

а также их братьев, следующих за ними по званию: Захарию, Иаазиила, Шемирамофа, Иехиила, Унния, Елиава, Ванею, Маасейю, Маттифию, Елифлеуя, Микнея, Овид-Эдома, Иеила – служащих у ворот.

19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана грати на мідяних цимбалах.

Музыканты Еман, Асаф и Етан должны были играть на бронзовых тарелках;

20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю на цитрах, на аламот.

Захария, Азиил, Шемирамоф, Иехиил, Унний, Елиав, Маасея и Ванея должны были играть на лирах под «аламот»,

21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.

а Маттифия, Елифлеуй, Микней, Овид-Эдом, Иеил и Азазия должны были играть на арфах, ведя свою партию под «шеминит».

22 А Кенанію, зверхника Левитів, над ношенням; він навчав носити, бо вмів того.

Хенания, начальник левитов, должен был отвечать за пение, потому что он был в нем искусен.

23 А Берехія та Елкана придверні при ковчезі.

Берехия и Элкана охраняли ковчег.

24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя придверні для ковчега.

Священники Шевания, Иосафат, Нафанаил, Амасай, Захария, Ванея и Элиезер должны были трубить перед Божьим ковчегом в трубы. Овид-Эдом и Иехия тоже охраняли ковчег. Возвращение ковчега в Иерусалим (2 Цар. 6: 12-19)

25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.

Давид и старейшины Израиля и тысячники пошли, чтобы с радостью перенести ковчег завета Господня из дома Овид-Эдома.

26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.

Так как Бог помог левитам, которые несли ковчег завета Господня, в жертву были принесены семь быков и семь баранов.

27 А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.

Давид был одет в верхнюю одежду из лучшего льна, как и все левиты, которые несли ковчег, как певцы и Хенания, начальник у певцов. Еще на Давиде был льняной эфод.

28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.

Так весь Израиль перенес ковчег завета Господня с радостными криками под звуки бараньих рогов, труб и тарелок, под музыку лир и арф.

29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.

Когда ковчег завета Господня входил в Город Давида, Михаль, дочь Саула, глядела из окна. Увидев царя Давида пляшущим и скачущим, она уничижила его в своем сердце.