1 І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.

وَبَنَى داوُدُ بِناياتٍ لِنَفْسِهِ فِي مَدِينَةِ داوُدَ، ثُمَّ أعَدَّ مَكاناً لِصُنْدُوقِ اللهِ، وَنَصَبَ خَيمَةً لَهُ.

2 Т оді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.

ثُمَّ قالَ داوُدُ: «لا يَنْبَغِي أنْ يَحْمِلَ صُنْدُوقَ عَهْدِ اللهِ غَيرُ اللّاوِيِّينَ، لِأنَّ اللهَ اختارَهُمْ لِكَي يَحمِلُوا صُنْدُوقَ اللهِ وَيَخدِمُوهُ لِلأبَدِ.»

3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.

فَجَمَعَ داوُدُ كُلَّ إسْرائِيلَ فِي القُدْسِ لِكَي يُصْعِدُوا صُنْدُوقَ اللهِ إلَى مَكانِهِ الَّذِي أعَدَّهُ لَهُ.

4 І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.

وَجَمَعَ داوُدُ بَنِي هارُونَ وَالَّلاوِيِّينَ:

5 В ід Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його сотня й двадцять.

مِنْ بَنِي قَهاتَ: أُورِيئِيلَ الرَّئِيسَ وَمِئَةً وَعِشْرِينَ مِنْ أقارِبِهِ.

6 В ід синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його двісті й двадцять.

مِنْ بَنِي مَرارِي: عَسايا الرَّئِيسَ وَمِئَتَينِ وَعِشْرِينَ مِنْ أقارِبِهِ.

7 В ід Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його сотня й тридцять.

مِنْ بَنِي جَرْشُومَ: يُوئِيلَ الرَّئِيسَ وَمِئَةً وَثَلاثِينَ مِنْ أقارِبِهِ.

8 В ід Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його двісті.

مِنْ بَنِي ألِيصافانَ: شَمَعْيا الرَّئِيسَ وَمِئَتَينِ مِنْ أقارِبِهِ.

9 В ід Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його вісімдесят.

مِنْ بَنِي حَبْرُونَ: إيلِيئِيلَ الرَّئِيسَ وَثَمانِينَ مِنْ أقارِبِهِ.

10 В ід Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його сотня й дванадцять.

مِنْ بَنِي عُزِّيئِيلَ: عَمِّينادابَ الرَّئِيسَ وَمِئَةً وَاثْنَي عَشَرَ مِنْ أقارِبِهِ. داوُدُ يُخاطِبُ الكَهَنَةَ وَاللّاوِيّين

11 І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава

ثُمَّ اسْتَدْعَى داوُدُ صادُوقَ وَأبِياثارَ الكاهِنَيْنِ، وَأُورِيئِيلَ وَعَسايا وَيُوئِيلَ وَشَمَعْيا وَإيلِيئِيلَ وَعَمِّينادابَ اللّاوِيِّينَ.

12 т а й сказав до них: Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.

وَقالَ لَهُمْ: «أنتُمْ رُؤَساءُ عائِلاتِ الَّلاوِيِّينَ. فَعَلَيكُمْ أنتُمْ وَأقْرِباؤُكُمْ أنْ تَتَطَهَّرُوا، لِكَي تُصْعِدُوا صُنْدُوقَ اللهِ ، إلَهِ إسْرائِيلَ، إلَى المَكانِ الَّذِي أعْدَدْتُهُ لَهُ.

13 Б о через те, що спочатку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало.

لِأنَّكُمْ لَمْ تَكُونُوا مَعْنا فِي المَرَّةِ الأُولَى، وَقَعَ غَضَبُ إلَهِنا عَلَينا، لِأنَّنا لَمْ نَطلُبْ مِنْهُ أنْ يعلِّمَنا الطريقةَ السَّلِيمةَ لنقلِ الصُّنْدُوقِ.»

14 І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

فَطَهَّرَ الكَهَنَةُ وَالَّلاوِيُّونَ أنفُسَهُمْ، لِكَي يُصْعِدُوا صُنْدُوقَ اللهِ ، إلَهِ إسْرائِيلَ.

15 І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.

فَحَمَلَ الَّلاوِيُّونَ صُنْدُوقَ عَهْدِ اللهِ عَلَى اكتافِهِمْ مُسْتَخدِمِينَ العِصِيَّ كَما سَبَقَ أنْ أمَرَ مُوسَى، حَسَبَ تَعلِيماتِ اللهِ. المُرَنِّمُون

16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.

وَطَلَبَ داوُدُ أيضاً إلَى رُؤَساءِ الَّلاوِيِّينَ أنْ يُقِيمُوا أقارِبَهُمُ المُرَنِّمِينَ، لِيَرْفَعُوا أصْواتَهُمُ ابْتِهاجاً بِمُصاحَبَةِ آلاتٍ مُوسِيقِيَّةٍ: رَبابٍ وَقَياثِيرَ وَصُنُوجٍ.

17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.

فَعَيَّنَ الَّلاوِيُّونَ هَيْمانَ بْنَ يُوئِيلَ، وَمِنْ أقارِبِهِ آسافَ بْنَ بَرَخْيا، وَمِنْ أقارِبِهِمِ المَرارِيِّينَ إيثانَ بْنَ قُوشِيّا.

18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, придверних.

وَيُساعِدُهُمْ أقارِبُهُمْ مِنَ الفِرقَةِ الثّانِيَةِ زَكَرِيّا وَيَعْزِيئِيلُ وَشَمِيرامُوثُ وَيَحِيئِيلُ وَعُنِّي وَألِيآبُ وَبَنايا وَمَعَسْيا وَمَتَّثْيا وَألِيفَلْيا وَمَقَنْيا وَالبَوّابانِ عُوبِيدُ أدُومُ وَيَعِيئِيلُ.

19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана грати на мідяних цимбалах.

فَكانَتْ مَهَمَّةُ المُوسِيقِيِّينَ هَيمانَ وَآسافَ وَإيثانَ أنْ يَقْرَعُوا الصُّنُوجَ.

20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю на цитрах, на аламот.

وَمَهَمَّةُ زَكَرِيّا وَعُزِّيئِيلَ وَشَمِيرامُوثَ وَيَحِيئِيلَ وَعُنِّي وَألِيآبَ وَمَعَسْيا وَبَنايا أنْ يَرُدُّوا بِالقَياثِيرَ وَفْقَ لَحنِ عَلامُوثَ.

21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.

وَمَهَمَّةُ مَتَّثْيا وَألِيفَلْيا وَمَقَنْيا وَعُوبِيدَ أدُومَ وَيَعِيئِيلَ وَعَزَرْيا أنْ يَعزِفُوا وَفْقَ لَحنِ الشِّمِينِثِ.

22 А Кенанію, зверхника Левитів, над ношенням; він навчав носити, бо вмів того.

وَمَهَمَّةُ كَنَنْيا، قائِدِ الَّلاوِيِّينَ فِي المُوسِيقَى، أنْ يُوَجِّهَ المُوسِيقَى، لِأنَّهُ كانَ خَبيراً بِها.

23 А Берехія та Елкана придверні при ковчезі.

وَكانَ بَرَخْيا وَألقانَةُ بَوّابَيْنَ لِلصُنْدُوقِ.

24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя придверні для ковчега.

وَكَذَلِكَ عُوبِيدُ أدُومُ وَيَحِيَّى كانا بَوّابَينِ أيضاً لِلصُنْدُوقِ. أمّا مَهَمَّةُ الكَهَنَةِ شَبَنْيا وَيَهُوشافاطَ وَنَثْنَئِيلُ وَعَماسايَ وَزَكَرِيّا وَبَنايا وَألِيعَزَرَ فَهِيَ أنْ يَنفُخُوا بِالأبْواقِ أمامَ صُنْدُوقِ عَهْدِ اللهِ.

25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.

وَكانَ داوُدُ وَشُيُوخُ إسْرائِيلَ، وَقادَةُ الأُلُوفِ فِي طَرِيقِهِمْ لإصْعادِ صُنْدُوقِ عَهْدِ اللهِ مِنْ بَيتِ عُوبِيدَ أدُومَ بابْتِهاجٍ.

26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.

وَأعانَ اللهُ الَّلاوِيِّينَ الَّذِينَ كانُوا يَحمِلُونَ صُنْدُوقَ عَهْدِ اللهِ. وَذَبَحُوا للهِ سَبْعَةَ ثِيرانٍ وَسَبْعَةَ كِباشٍ.

27 А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.

وَكانَ داوُدُ وَكُلُّ الَّلاوِيِّينَ الحامِلِينَ الصُّنْدُوقَ، وَالمُوسِيقِيُّونَ، وَكَنَنْيا قائِدُ المُوسِيقَى يَلْبِسُونَ أردِيَةً كِتّانِيَّةً. وَلَبِسَ داوُدُ رِداءً كِتّانِيّاً.

28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.

فَأصْعَدَتْ كُلُّ إسْرائِيلَ صُنْدُوقَ عَهْدِ اللهِ بِصَيحاتِ فَرَحٍ، مَعَ صَوْتِ الأصْوارِ وَالأبْواقِ، وَمَعَ الصُّنُوجِ وَالرَبابِ وَالقَياثِيرِ.

29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.

وَمَعَ دُخُولِ صُنْدُوقِ عَهدِ اللهِ إلَى مَدِينَةِ داوُدَ، أطَلَّتْ مِيكالُ بِنتُ شاوُلَ مِنَ النّافِذَةِ، فَرَأتْ داوُدَ يَقْفِزُ وَيَرْقُصُ، فَاحْتَقَرَتْهُ فِي قَلْبِها.