1 Д авид, построив себе дома в Городе Давида, приготовил место для Божьего ковчега и разбил для него шатер.

І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.

2 Д авид сказал: – Никто, кроме левитов, не может носить Божьего ковчега, потому что Господь избрал их носить ковчег Господа и служить Ему вовеки.

Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.

3 Д авид собрал весь Израиль в Иерусалиме, чтобы перенести ковчег Господа на место, которое он для него приготовил.

І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.

4 О н созвал потомков Аарона и левитов.

І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.

5 И з потомков Каафа вождя Уриила и 120 его родственников;

Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його сотня й двадцять.

6 и з потомков Мерари вождя Асаю и 220 его родственников;

Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його двісті й двадцять.

7 и з потомков Гершона вождя Иоиля и 130 его родственников;

Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його сотня й тридцять.

8 и з потомков Елицафана вождя Шемаю и 200 его родственников;

Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його двісті.

9 и з потомков Хеврона вождя Елиела и 80 его родственников;

Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його вісімдесят.

10 и з потомков Узиила вождя Авинадава и 112 его родственников.

Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його сотня й дванадцять.

11 З атем Давид призвал священников Цадока и Авиатара и левитов Уриила, Асаю, Иоиля, Шемаю, Елиела и Авинадава

І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава

12 и сказал им: – Вы – главы левитских семейств. Вы и ваши собратья левиты должны освятиться и перенести ковчег Господа, Бога Израиля, на место, которое я для него приготовил.

та й сказав до них: Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.

13 В едь именно из-за того, что не вы, левиты, несли его в первый раз, Господь, наш Бог, обрушил на нас Свой гнев: мы не спросили Его, как исполнить это по предписанному.

Бо через те, що спочатку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало.

14 С вященники и левиты освятились, чтобы перенести ковчег Господа, Бога Израиля.

І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

15 Л евиты понесли Божий ковчег на шестах, положив их себе на плечи, как повелел по слову Господа Моисей.

І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.

16 Д авид сказал старейшинам левитов назначить из их собратьев певцов, чтобы петь радостные песни под музыкальные инструменты – лиры, арфы и тарелки.

І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.

17 Л евиты избрали Емана, сына Иоиля, из его братьев – Асафа, сына Берехии, а из их братьев мераритов – Етана, сына Кушаии;

І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.

18 а также их братьев, следующих за ними по званию: Захарию, Иаазиила, Шемирамофа, Иехиила, Унния, Елиава, Ванею, Маасейю, Маттифию, Елифлеуя, Микнея, Овид-Эдома, Иеила – служащих у ворот.

А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, придверних.

19 М узыканты Еман, Асаф и Етан должны были играть на бронзовых тарелках;

А співаків: Гемана, Асафа та Етана грати на мідяних цимбалах.

20 З ахария, Азиил, Шемирамоф, Иехиил, Унний, Елиав, Маасея и Ванея должны были играть на лирах под «аламот»,

А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю на цитрах, на аламот.

21 а Маттифия, Елифлеуй, Микней, Овид-Эдом, Иеил и Азазия должны были играть на арфах, ведя свою партию под «шеминит».

А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.

22 Х енания, начальник левитов, должен был отвечать за пение, потому что он был в нем искусен.

А Кенанію, зверхника Левитів, над ношенням; він навчав носити, бо вмів того.

23 Б ерехия и Элкана охраняли ковчег.

А Берехія та Елкана придверні при ковчезі.

24 С вященники Шевания, Иосафат, Нафанаил, Амасай, Захария, Ванея и Элиезер должны были трубить перед Божьим ковчегом в трубы. Овид-Эдом и Иехия тоже охраняли ковчег. Возвращение ковчега в Иерусалим (2 Цар. 6: 12-19)

А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя придверні для ковчега.

25 Д авид и старейшины Израиля и тысячники пошли, чтобы с радостью перенести ковчег завета Господня из дома Овид-Эдома.

І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.

26 Т ак как Бог помог левитам, которые несли ковчег завета Господня, в жертву были принесены семь быков и семь баранов.

І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.

27 Д авид был одет в верхнюю одежду из лучшего льна, как и все левиты, которые несли ковчег, как певцы и Хенания, начальник у певцов. Еще на Давиде был льняной эфод.

А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.

28 Т ак весь Израиль перенес ковчег завета Господня с радостными криками под звуки бараньих рогов, труб и тарелок, под музыку лир и арф.

І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.

29 К огда ковчег завета Господня входил в Город Давида, Михаль, дочь Саула, глядела из окна. Увидев царя Давида пляшущим и скачущим, она уничижила его в своем сердце.

І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.