1 Г осподь сказал Моисею:

(5-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 – Если кто-то согрешит и нарушит верность Господу, обманув другого, солгав о том, что ему было вверено, оставлено на его попечение или украдено им,

(5-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,

3 а также если он найдет чье-либо пропавшее добро и не скажет об этом, если он поклянется ложно в чем-нибудь или совершит какой-нибудь другой грех, какими грешат люди, –

(5-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим,

4 е сли он согрешит и этим провинится, то он должен возвратить то, что украл или взял вымогательством, что было доверено ему или то, что пропало, а он нашел,

(5-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,

5 и ли то, в чем он клялся ложно, что бы это ни было. Он должен возместить все целиком, добавить к этому пятую часть стоимости и отдать хозяину в тот день, когда он приносит жертву повинности.

(5-24) або все, що присяг про нього неправдиво, і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.

6 А в расплату он должен привести к священнику жертву повинности Господу: барана из отары, должной стоимости и без изъяна.

(5-25) І він приведе Господеві до священика жертву за провину свою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину.

7 Т огда священник совершит для него отпущение перед Господом, и он будет прощен за все, что сделал и в чем провинился. Дополнительные правила о жертве всесожжения

(5-26) І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому прощено все до одного, що він зробив на провину.

8 Г осподь сказал Моисею:

(6-1) І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:

9 – Дай Аарону и его сыновьям повеление: «Вот правила о всесожжении: пусть жертва всесожжения остается на жертвеннике, где она была сожжена, всю ночь до утра, и пусть на жертвеннике поддерживают огонь.

(6-2) Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.

10 П усть священник наденет льняную одежду и льняное нижнее белье, сметет пепел жертвы всесожжения, которую пожрало на жертвеннике пламя, и положит рядом с жертвенником.

(6-3) І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.

11 З атем пусть он снимет эту одежду, наденет другую и вынесет пепел за лагерь на чистое место.

(6-4) І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.

12 О гонь на жертвеннике нужно поддерживать, он не должен угасать. Пусть каждое утро священник подкладывает дрова, раскладывает на огонь всесожжение и сжигает жир жертв примирения.

(6-5) А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.

13 О гонь нужно поддерживать на жертвеннике постоянно, он не должен угасать». Дополнительные правила о жертве хлебного приношения

(6-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.

14 « Вот правила о хлебном приношении: сыновья Аарона должны приносить его перед Господом, к жертвеннику.

(6-7) А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.

15 С вященник должен взять пригоршню лучшей муки и масла вместе с благовониями, что на хлебном приношении, и сжечь памятную часть на жертвеннике как благоухание, приятное Господу.

(6-8) І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.

16 А арон и его сыновья съедят остаток приношения. Есть же его нужно пресным на святом месте, во дворе шатра собрания.

(6-9) А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її.

17 П риношение должно быть выпечено без закваски. Я даю им это как их долю в огненных жертвах Мне. Подобно жертве за грех и жертве повинности, это – великая святыня.

(6-10) Не буде печена вона квашеною. Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.

18 В сякий потомок Аарона мужского пола может есть это. Это его постоянная доля в огненных жертвах Господу в грядущих поколениях. Все, что прикоснется к этому, станет свято».

(6-11) Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться.

19 Е ще Господь сказал Моисею:

(6-12) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

20 – Вот приношение, которое Аарон и его сыновья должны приносить Господу в день, когда они принимают помазание: десятая часть ефы лучшей муки как постоянное хлебное приношение – половину утром и половину вечером.

(6-13) Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.

21 Г отовь его с маслом на противне, пропитай его как следует маслом и разломай на куски; это будет благоухание, приятное Господу.

(6-14) На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.

22 С ын, который будет преемником Аарона, помазанным священником, будет готовить приношение. Это – постоянная доля Господа, ее следует сжигать целиком.

(6-15) А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.

23 Л юбое хлебное приношение священника следует сжигать целиком. Его нельзя есть. Дополнительные правила о жертве за грех

(6-16) А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.

24 Г осподь сказал Моисею:

(6-17) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

25 – Скажи Аарону и его сыновьям: «Вот правила о жертве за грех: ее следует закалывать перед Господом на том месте, где закалывают жертву всесожжения. Это великая святыня.

(6-18) Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!

26 С вященник, который приносит эту жертву, будет есть ее в святом месте, во дворе шатра собрания.

(6-19) Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.

27 В се, что прикоснется к мясу жертвы, станет свято, а если ее кровь брызнет на одежду, выстирай ее в святом месте.

(6-20) Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.

28 Г линяный горшок, в котором готовится мясо, нужно разбить, а если оно готовится в бронзовом, горшок нужно очистить и вымыть.

(6-21) А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.

29 В се мужчины в семье священников могут есть это. Это – великая святыня.

(6-22) Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.

30 Н о жертву за грех, кровь которой вносят в шатер собрания, чтобы совершить отпущение в святилище, есть нельзя. Ее нужно сжечь».

(6-23) А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.