1 К огда Иисус спустился с горы, за Ним последовало множество людей.

А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.

2 Т ут к Нему подошел человек, больной проказой, поклонился Ему и сказал: – Господи, если Ты захочешь, Ты можешь меня очистить.

І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!

3 И исус протянул руку и прикоснулся к нему, сказав: – Хочу, очистись! В тот же миг человек исцелился от проказы.

А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

4 И исус тогда сказал ему: – Смотри, никому не говори об этом, но пойди, покажись священнику и принеси в жертву дар, как это повелел Моисей. Это будет твоим свидетельством для других. Вера офицера (Лк. 7: 1-10; Лк. 13: 28-29)

І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.

5 К огда Иисус пришел в Капернаум, к Нему подошел сотник и попросил о помощи.

А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,

6 – Господин, – сказал он, – мой слуга лежит дома парализованный и ужасно мучается.

кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.

7 И исус ответил ему: – Хорошо, Я приду и исцелю его.

Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.

8 С отник возразил Иисусу: – Господи, я не достоин, чтобы Ты вошел под крышу моего дома. Скажи только слово, и мой слуга выздоровеет.

А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!

9 В едь и сам я подчиняюсь приказам, и у меня в подчинении тоже есть воины. Я говорю одному: «Иди!», и он идет, другому: «Ко мне!», и тот приходит. Слуге моему говорю: «Сделай это!», и он делает.

Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.

10 И исус, выслушав его, удивился и сказал тем, кто шел за Ним: – Говорю вам истину, что даже в Израиле Я не встречал такой сильной веры!

Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!

11 Г оворю вам, что многие из других народов придут с востока и запада, займут свои места на пиру с Авраамом, Исааком и Иаковом в Небесном Царстве.

Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

12 С ыны же Царства будут выброшены вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов.

Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...

13 И Иисус сказал сотнику: – Иди! По твоей вере будет тебе. И в тот же час слуга выздоровел. Исцеления больных (Мк. 1: 29-34; Лк. 4: 38-41)

І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.

14 П ридя в дом Петра, Иисус увидел, что его теща лежит в горячке.

Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

15 О н прикоснулся к ее руке, и жар оставил ее, она встала и начала накрывать для Него на стол.

І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!

16 К огда же наступил вечер, к Иисусу привели много людей, одержимых демонами. Он изгнал духов словом и исцелил всех больных.

А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,

17 Э то было исполнением слов пророка Исаии: «Он взял наши немощи и понес наши болезни». Будущие последователи Иисуса (Лк. 9: 57-60)

щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.

18 К огда Иисус увидел, что вокруг Него собралась большая толпа, Он велел ученикам переправиться на другую сторону озера.

А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.

19 Т ут к Нему подошел один из учителей Закона и сказал: – Учитель, я пойду за Тобой, куда бы Ты ни пошел.

І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!

20 И исус ответил: – У лисиц есть норы, и у птиц небесных – гнезда, а Сыну Человеческому негде и голову приклонить.

Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...

21 А другой человек, из Его учеников, сказал: – Господи, разреши мне прежде пойти и похоронить отца моего.

А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.

22 Н о Иисус ответил ему: – Следуй за Мной, пусть мертвые сами хоронят своих мертвецов. Иисус усмиряет шторм (Мк. 4: 36-41; Лк. 8: 22-25)

А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!

23 И исус вошел в лодку, и ученики сели вместе с Ним.

І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.

24 В незапно на озере поднялся такой сильный шторм, что лодку захлестывало волнами. А Иисус в это время спал.

І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...

25 У ченики разбудили Его, говоря: – Господи, спаси нас! Мы гибнем!

І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!

26 И исус ответил: – Маловеры, ну что вы испугались? Он встал, запретил ветру и волнам, и наступил полный штиль.

А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...

27 У ченики удивленно спрашивали: – Кто же Он, что даже ветер и волны повинуются Ему? Иисус изгоняет демонов в стадо свиней (Мк. 5: 1-17; Лк. 8: 26-37)

А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?

28 К огда Иисус прибыл на другую сторону озера, в Гадаринскую землю, навстречу Ему из могильных пещер вышли два человека, одержимых демонами. Они были такие буйные, что никто не решался проходить той дорогой.

І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.

29 – Что Ты от нас хочешь, Сын Божий? – закричали они. – Ты пришел мучить нас еще до назначенного срока?

І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?

30 Н еподалеку от них паслось большое стадо свиней.

А оподаль від них пасся гурт великий свиней.

31 Д емоны попросили Иисуса: – Если Ты нас выгонишь, то пошли нас в это стадо свиней.

І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.

32 И исус сказал им: – Идите! Выйдя из людей, демоны вошли в свиней. Все стадо бросилось с обрыва в озеро и погибло в воде.

А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.

33 А свинопасы побежали в город и все рассказали, включая и то, что произошло с одержимыми.

Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.

34 Т огда все жители города вышли навстречу Иисусу и, увидев Его, попросили покинуть их края.

І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..