1 А враам был уже стар, в преклонных годах, и Господь благословил его во всем.

А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 А враам сказал старшему слуге в своем доме, который распоряжался всем, что у него было: – Положи руку мне под бедро

І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: Поклади свою руку під стегно моє,

3 и поклянись мне Господом, Богом неба и Богом земли, что ты не возьмешь моему сыну жены из дочерей хананеев, среди которых я живу,

і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

4 н о пойдешь ко мне на родину, к моей родне, и там возьмешь жену для моего сына Исаака.

Бо ти підеш до краю мого, і до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака.

5 С луга спросил его: – Что, если та женщина не захочет идти со мной сюда, в эту землю? Что мне тогда делать, возвратить твоего сына в ту страну, откуда ты пришел?

І сказав раб до нього: Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?

6 А враам ответил: – Ни в коем случае не возвращай туда моего сына.

І промовив до нього Авраам: Стережися, щоб ти не вернув мого сина туди!

7 Г осподь, Бог неба, Который вывел меня из дома отца и из моей родной земли, Который говорил со мной и поклялся мне, сказав: «Я отдам эту землю твоему потомству», – Он пошлет Своего Ангела перед тобой, чтобы ты смог взять оттуда жену для моего сына.

Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: Твоїм нащадкам Я дам оцю землю, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 Е сли женщина не захочет идти с тобой, то ты будешь свободен от этой клятвы. Но не возвращай туда моего сына.

А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти будеш очищений з цієї присяги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай.

9 С луга положил руку под бедро своего господина Авраама и поклялся ему.

І раб поклав свою руку під стегно Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю справу.

10 П отом слуга взял десять верблюдов своего господина и, нагрузив их лучшими подарками от него, отправился в путь. Он пошел в Арам-Нахараим, держа путь к городу, где жил Нахор.

І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

11 О н опустил верблюдов на колени у источника за пределами города; это было под вечер, когда женщины приходят за водой.

І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

12 О н сказал: – О Господи, Бог моего господина Авраама! Дай мне сегодня успех и яви милость моему господину Аврааму.

та й промовив: Господи, Боже пана мого Авраама, подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

13 В от, я стою у источника, и дочери горожан идут за водой.

Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати.

14 П усть будет так. Если я скажу девушке: «Пожалуйста, опусти кувшин с плеча, чтобы мне напиться», а она ответит: «Пей, а я напою и твоих верблюдов» – то ее Ты и назначил для слуги Твоего Исаака. Так я узнаю, что Ты явил милость моему господину.

І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном.

15 Е ще он не кончил молиться, как Ревекка, дочь Бетуила, сына Милки, жены Авраамова брата Нахора, вышла к источнику с кувшином на плече.

І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї.

16 О на была очень красивая девушка, девственница, которая еще не была с мужчиной. Она спустилась к источнику, наполнила кувшин и пошла обратно.

А дівчина та вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, та й вийшла.

17 С луга поспешил ей навстречу и сказал: – Пожалуйста, дай мне немного воды из твоего кувшина.

І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: Дай но напитись води з твого глека!

18 – Пей, господин мой, – сказала она и, быстро опустив кувшин на руки, дала ему напиться.

А та відказала: Напийся, мій пане! І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, і напоїла його.

19 К огда он напился вдоволь, она сказала: – Я начерпаю воды и для твоих верблюдов, пока они не напьются.

А коли закінчила поїти його, то сказала: Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап'ються.

20 О на быстро вылила воду из кувшина в поилку, побежала обратно к источнику зачерпнуть еще воды и начерпала для всех его верблюдов.

І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 О н молча наблюдал за ней, пытаясь понять, даровал ли Господь успех его путешествию.

А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

22 К огда верблюды напились, тот человек вынул золотую серьгу для носа, весом в бека, и два золотых браслета, весом в десять шекелей,

І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два наручні на руки її, на десять шеклів золота вага їм,

23 и спросил: – Скажи мне, чья ты дочь? Нет ли у твоего отца в доме комнаты, чтобы нам переночевать?

та й сказав: Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойого є місце для нас ночувати?

24 О на ответила ему: – Я дочь Бетуила, сына Милки, которого она родила Нахору.

Вона відказала йому: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора.

25 И добавила: – У нас вдоволь и соломы, и корма, и есть комната для ночлега.

І сказала до нього: І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати.

26 Т огда он склонился и восславил Господа,

І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 с казав: – Хвала Господу, Богу моего господина Авраама, Который не оставил без Своей милости и верности моего господина, потому что Господь привел меня прямо в дом к родне моего господина.

та й сказав: Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана.

28 Д евушка побежала и рассказала обо всем в доме матери.

І побігла дівчина, і розповіла в домі своєї матері про цю пригоду.

29 У Ревекки был брат по имени Лаван, и он поспешил к тому человеку у источника.

А в Ревеки був брат, на ймення йому Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30 К ак только он увидел серьгу для носа и браслеты на руках у сестры и услышал рассказ Ревекки о том, что сказал ей тот человек, он пошел к нему, а тот так и стоял с верблюдами у источника.

І сталося, як він побачив сережку та наручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: Отак говорив мені той чоловік, то прибув він до того чоловіка, а той ось стоїть при верблюдах біля джерела,

31 – Пойдем к нам, благословенный Господом, – сказал Лаван. – Почему ты стоишь здесь снаружи? Я приготовил дом и место для верблюдов.

і сказав: Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів.

32 Т от человек вошел в дом, и верблюды были расседланы. Верблюдам принесли соломы и корма, а для него и его людей принесли воды, чтобы вымыть ноги.

І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 П еред ним поставили еду, но он сказал: – Я не стану есть, пока не расскажу о моем поручении. – Рассказывай, – ответил Лаван.

І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи. А Лаван відказав: Говори!

34 О н сказал: – Я – слуга Авраама.

І той став говорити: Я раб Авраамів.

35 Г осподь щедро благословил моего господина, и он стал богат. Он дал ему мелкий и крупный скот, серебро и золото, слуг и служанок, верблюдов и ослов.

А Господь щедро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

36 Ж ена моего господина Сарра родила ему сына в старости, и он завещал ему все, что у него есть.

А Сарра, жінка пана мого, бувши старою, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 М ой господин велел мне поклясться и сказал: «Не бери жены для моего сына из дочерей хананеев, в чьей земле я живу,

І заприсяг мене пан мій, говорячи: Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробуваю в його краю.

38 н о пойди к семье моего отца, к моей родне, и оттуда возьми жену для моего сына».

Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і візьмеш жінку для сина мого.

39 Я спросил моего господина: «А что, если та женщина не пойдет со мной?»

І сказав я до пана свого: Може та жінка не піде за мною?

40 О н ответил: «Господь, перед лицом Которого я хожу, пошлет с тобой Своего Ангела и дарует успех твоему путешествию, чтобы ты взял жену для моего сына из моей родни и из семьи моего отца.

І сказав він до мене: Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

41 Т олько тогда ты будешь свободен от этой клятвы, когда побываешь в доме моего отца, и если они откажут отдать ее тебе, тогда ты будешь свободен от клятвы».

Тоді будеш очищений ти від закляття мого, як прийдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закляття мого.

42 К огда я сегодня пришел к источнику, я сказал: «О Господи, Бог моего господина Авраама, если бы Ты только даровал успех поручению, с которым я послан!

І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу я!

43 В от я стою у источника: если девушка выйдет начерпать воды, и я скажу ей: "Пожалуйста, дай мне попить воды из твоего кувшина",

Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

44 – и если она скажет мне: "Пей, а я начерпаю воды и твоим верблюдам", – значит, ее-то Господь и назначил для сына моего господина».

вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу я води, то вона та жінка, яку призначив Господь для сина пана мого.

45 Е ще я не закончил молиться в сердце своем, когда вышла Ревекка с кувшином на плече. Она спустилась к источнику и зачерпнула воды, и я сказал ей: «Пожалуйста, дай мне напиться».

І поки скінчив я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

46 О на быстро спустила кувшин с плеча и сказала: «Пей, а я напою и твоих верблюдов». И я напился воды, а она напоила верблюдов.

І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

47 Я спросил ее: «Чья ты дочь?» Она сказала: «Дочь Бетуила, сына Нахора, которого родила ему Милка». Тогда я дал ей серьгу для носа и браслеты на руки

А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

48 и склонился и восславил Господа. Я восхвалил Господа, Бога моего господина Авраама, Который верной дорогой привел меня, чтобы взять внучку брата моего господина в жены его сыну.

І я нахилився, і вклонився до землі Господеві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 И так, если вы окажете милость и верность моему господину, так и скажите мне, а если нет, тоже скажите мне, чтобы я знал, что мне делать.

А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, то скажіть мені, і я звернуся праворуч або ліворуч.

50 Л аван и Бетуил ответили: – Это дело от Господа; не нам говорить тебе да или нет.

І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 В от Ревекка пред тобой; забирай ее и иди, и пусть она станет женой сына твоего господина, как определил Господь.

Ось перед тобою Ревека, візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був.

52 У слышав эти слова, Авраамов слуга склонился перед Господом до земли.

І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві.

53 П отом он вынул наряды, а также золотые и серебряные украшения и подарил их Ревекке; ее брату и матери он также дал дорогие подарки.

І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 И он, и люди, что были с ним, ели, пили и остались ночевать. Когда на другое утро они поднялись, он сказал: – Отпустите меня, я хочу отправиться в путь к моему господину.

І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого.

55 Н о ее брат и мать ответили: – Пусть девушка останется с нами еще хотя бы десять дней; потом можешь идти.

І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.

56 Н о он сказал: – Не задерживайте меня, раз Господь даровал успех моему поручению. Отпустите меня в путь, чтобы мне вернуться к моему господину.

І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.

57 О ни сказали: – Позовем девушку и спросим ее.

А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.

58 О ни позвали Ревекку и спросили: – Пойдешь с этим человеком? – Пойду, – ответила она.

І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.

59 И они отправили в путь свою сестру Ревекку вместе с ее кормилицей, слугой Авраама и его людьми.

І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

60 О ни благословили Ревекку и сказали: – Сестра наша, да будут потомки твои исчисляться тысячами тысяч; да овладеет потомство твое вратами своих врагов.

І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів.

61 Р евекка и служанки собрались, сели на верблюдов и отправились за тем человеком. Так слуга взял Ревекку и отправился в путь.

І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.

62 И саак вернулся из Беэр-лахай-рои – он жил в Негеве –

А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

63 и вот, вечером он вышел в поле, и поднял взгляд и увидел, что идут верблюды.

І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.

64 Р евекка тоже подняла взгляд и увидела Исаака; она спустилась с верблюда

І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.

65 и спросила слугу: – Кто этот человек в поле, что идет нам навстречу? – Это мой господин, – ответил слуга. Тогда она взяла покрывало и набросила на себя.

І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.

66 С луга рассказал Исааку обо всем, что он сделал.

І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

67 И саак ввел Ревекку в шатер своей матери Сарры и взял ее в жены. Она стала его женой, и он полюбил ее; и так Исаак утешился после смерти матери.

І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.