1 Н екоторое время спустя, во время жатвы пшеницы, Самсон взял козленка и пошел навестить свою жену. Он сказал: – Я хочу войти в комнату моей жены. Но ее отец не дал ему войти.
А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати. Та батько її не дав йому ввійти.
2 – Я был уверен, что ты отверг ее, – сказал он, – и отдал ее твоему другу. Разве ее младшая сестра не красивее ее? Возьми же ее вместо той.
І сказав її батько: Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї.
3 С амсон сказал ему: – На этот раз я имею право причинить филистимлянам зло.
І сказав їм Самсон: Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло.
4 О н пошел, поймал триста лисиц и связал их хвостами по парам. Затем он привязал по факелу между хвостами каждой пары,
І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.
5 п оджег их и выпустил лисиц на несжатые поля филистимлян. Он спалил скирды и несжатый хлеб, виноградники и масличные рощи.
І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць в филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.
6 К огда филистимляне спросили: – Кто это сделал? Им сказали: – Самсон, зять тимнатянина, потому что его жену отдали его другу. И филистимляне пошли и сожгли ее и ее отца.
І сказали филистимляни: Хто це зробив? А їм відказали: Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.
7 С амсон сказал им: – Раз так, я не остановлюсь, пока не отомщу вам.
І сказав їм Самсон: Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану.
8 О н бросился на них и безжалостно перебил многих. Потом он ушел и укрылся в расселине Етамской скалы.
І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.
9 А филистимляне разбили лагерь в Иудее и совершили набег на Лехи.
І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.
10 Ж ители Иудеи спросили их: – Почему вы пришли воевать с нами? – Мы пришли, чтобы связать Самсона и отомстить ему, – ответили они.
І сказали Юдині люди: Чого ви посходили проти нас? А ті відказали: Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив.
11 Т ри тысячи человек из Иудеи пошли к расселине Етамской скалы и сказали Самсону: – Разве ты не понимаешь, что филистимляне правят нами? Что ты с нами сделал? Он ответил: – Я всего лишь отплатил им по заслугам.
І пішли три тисячі люда від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив? А він їм сказав: Як вони зробили мені, так я зробив їм.
12 О ни сказали ему: – Мы пришли связать тебя и выдать филистимлянам. Самсон сказал: – Поклянитесь, что не убьете меня сами.
І сказали йому: Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян. І сказав їм Самсон: Присягніть мені, що ви не заб'єте мене.
13 – Хорошо, – сказали они. – Мы только свяжем тебя и выдадим им. Мы не убьем тебя. И, связав его двумя новыми веревками, они вывели его из скалы.
А вони сказали йому, говорячи: Ні, а тільки зв'яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити не заб'ємо тебе. І зв'язали його двома новими шнурами, і звели його зо скелі.
14 К огда он подходил к Лехи, филистимляне с криками вышли ему навстречу. Дух Господа стремительно сошел на него, и веревки на его руках стали словно сгоревший лен и сами свалились у него с рук.
Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, і поспадали з його рук пута його.
15 О н нашел свежую ослиную челюсть, схватил ее и перебил тысячу человек.
І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.
16 С амсон сказал: – Ослиной челюстью я положил груду на груду; ослиной челюстью – тысячу перебил.
І сказав Самсон: Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, ослячою цією щелепою тисячу люда побив я.
17 С казав это, он отшвырнул челюсть; поэтому то место было названо «Рамат-Лехи».
І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зо своєї руки, і назвав ім'я тому місцю: Рамат-Лехі.
18 Е му очень хотелось пить, и он воззвал к Господу: – Ты дал Твоему слуге эту великую победу. Неужели теперь я должен умереть от жажды и попасть в руки необрезанных?
І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних.
19 Б ог раскрыл впадину в Лехи, и оттуда хлынула вода. Когда Самсон утолил жажду, силы вернулись к нему, и он пришел в себя. Поэтому источник был назван «Источник зовущего»; он и до сегодняшнего дня находится в Лехи.
І пробив Бог джерело, що в Лехі, і вийшла з нього вода, і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я йому: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.
20 С амсон был судьей в Израиле двадцать лет в дни филистимлян.
І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.