1 О , если бы ты был мне братом, которого мать моя вскормила грудью! Тогда я, встретив тебя на улице, целовала бы тебя, и меня бы не осудили.

О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би!

2 Я бы повела тебя и привела бы в дом матери моей – той, что учила меня. Я дала бы тебе выпить пряного вина и сок моих гранатов.

Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гранатових яблук своїх!

3 Е го левая рука под моей головой, а правая обнимает меня.

Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

4 Д очери Иерусалима, заклинаю вас: не будите и не возбуждайте любви, пока она сама не пожелает. Молодые женщины:

Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!

5 – Кто это, восходит от пустыни, прижавшись к своему возлюбленному? Она: – Под яблоней я разбудила тебя: там, где зачала тебя мать твоя, там, где она тебя родила.

Хто вона, що виходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька!

6 П оложи меня, как печать, на сердце твое, как перстень, на руку свою, потому что любовь крепка, как смерть, жар ее свиреп, как преисподняя. Она горит ярким огнем, она подобна бушующему пламени.

Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!

7 М ножество вод не потушит любви, и реки не смоют ее. Если бы кто и отдавал все богатство своего дома за любовь, он был бы отвергнут с презрением. Братья:

Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!...

8 – Есть у нас младшая сестра, у которой груди еще не выросли. Что мы будем делать с сестрой нашей, в день, когда будут сватать ее?

Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?

9 Е сли она – стена, то мы воздвигнем на ней серебряные башни. Если она – дверь, то мы запрем ее за кедровыми досками. Она:

Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедровою дошкою їх...

10 – Я – стена, и груди мои, словно башни, поэтому я нашла благоволение в его глазах.

Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...

11 У Соломона был виноградник в Баал-Гамоне; он сдал его арендаторам. Каждый должен был приносить за плоды его тысячу серебряных монет.

Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.

12 А мой виноградник в моем распоряжении! Тысяча серебряных монет – пусть тебе, Соломон, а двести – взращивающим плоды. Он:

Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!

13 – Жительница садов! Друзья внимают голосу твоему, позволь и мне услышать его. Она:

О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені!

14 – Спеши, возлюбленный мой, скачи, словно газель или как молодой олень в горах, где произрастают пряности.

Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах!