1 Т огда Иов ответил:

А Йов відповів та й сказав:

2 – Долго еще вам мучить меня и своими словами меня терзать?

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

3 В от уже десять раз вы меня стыдили. Вам не стыдно меня оскорблять?

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

4 Е сли я и впрямь согрешил, при мне мой грех и останется.

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

5 А если хотите передо мною кичиться, позором моим меня упрекать,

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

6 т о знайте: Бог причинил мне зло и сеть Свою на меня набросил.

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

7 Я кричу: «Обида!», – но нет ответа; я зову на помощь, но нет суда.

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

8 О н мой путь заградил – не пройти; Он покрыл мои тропы мглой.

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

9 О н совлек с меня мою славу, и с головы моей снял венец.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

10 О н крушит меня со всех сторон – я ухожу. Он исторг надежду мою, как дерево.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

11 В оспылал на меня гнев Его. Он считает меня врагом.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

12 П одступают вместе Его полки, вал осадный против меня возводят, стан разбивают вокруг моего шатра.

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

13 О н удалил моих братьев от меня; и близкие люди стали чужими.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

14 О твернулись сородичи от меня, и друзья обо мне забыли.

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

15 Г ости мои и мои служанки считают меня чужаком, глядят на меня, как на постороннего.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

16 Я зову слугу, а ответа нет; устами своими я умолять его должен.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

17 О противело моей жене мое дыхание, я стал отвратителен моим братьям.

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

18 Д аже малые дети меня презирают; поднимаюсь – они надо мной смеются.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

19 Б лизкие друзья гнушаются меня; те, кого я любил, обратились против меня.

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

20 О т меня остались лишь кожа да кости, я остался лишь с кожей возле зубов.

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

21 С жальтесь, сжальтесь, друзья мои, надо мной, ведь меня поразила рука Божья.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

22 З ачем вы преследуете меня, как Бог, и не можете плотью моей насытиться? Искупитель защитит Иова

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

23 О если бы записаны были мои слова, были бы в свитке начертаны,

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

24 в ыбиты железным резцом по свинцу, врезаны в камень навеки!

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

25 Н о я знаю: Искупитель мой жив, и в конце Он встанет над землей; и когда моя кожа с меня спадет,

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

26 я все же во плоти моей увижу Бога;

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27 я сам увижу Его, и не буду Ему чужым, своими глазами увижу Его. Как томится в груди моей сердце!

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

28 Е сли скажете: «Как нам его преследовать, раз корень зла находится в нем?» –

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

29 т о бойтесь меча, ведь гнев карает мечом, чтобы вы познали, что есть суд.

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...