1 С лово Господа, которое было к Иеремии:

Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 – Встань у ворот дома Господа и возвещай там вот что: – Слушай слово Господа, весь народ Иудеи, входящий через эти ворота поклоняться Господу.

Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промовиш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу.

3 Т ак говорит Господь Сил, Бог Израиля: «Исправьте свои пути и дела, и Я позволю вам жить на этом месте.

Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги свої й свої вчинки, й Я зроблю, що ви житимете на цім місці!

4 Н е полагайтесь на лживые слова: “Здесь храм Господень, храм Господень, храм Господень!“

Не надійтесь собі на слова неправдиві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній отут!

5 Е сли вы действительно исправите свои пути и дела и будете справедливо поступать друг с другом,

Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,

6 е сли не будете притеснять чужеземцев, сирот и вдов и проливать невинную кровь на этом месте, если себе же во вред не будете следовать за чужими богами,

не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду,

7 т о Я позволю вам жить на этом месте, на земле, которую Я дал вашим отцам навеки.

то зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!

8 Н о вот, вы полагаетесь на лживые слова, в которых нет прока.

Ось собі ви надієтеся на слова неправдиві, які не допоможуть:

9 В ы крадете и убиваете, нарушаете супружескую верность и лжесвидетельствуете, возжигаете благовония Баалу и следуете за чужими богами, которых прежде не знали,

Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте,

10 а потом приходите, встаете предо Мной в этом доме, который называется Моим Именем, и говорите: “Мы спасены“ – лишь для того, чтобы вновь совершать все эти мерзости?

а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'ям Моїм, і скажете: Урятовані ми, щоб чинити гидоти всі ці?

11 Р азве этот дом, который называется Моим Именем, не стал у вас разбойничьим логовом? Вот, Я все это вижу, – возвещает Господь. –

Чи вертепом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших очах? І Я оце бачу, говорить Господь...

12 П ойдите на Мое место в Шило, где Я прежде устроил жилище для Моего Имени, и посмотрите, что Я с ним сделал за злодеяния Моего народа Ефрема.

Бо підіть но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого...

13 П ока вы предавались всему этому, – возвещает Господь, – Я снова и снова говорил с вами, а вы не слушали; Я звал вас, а вы не отвечали.

Тепер же за те, що ви робите всі оці вчинки, говорить Господь, і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали,

14 Т о же, что Я сделал с Шило, Я сделаю и с домом, который называется Моим Именем, храмом, на который вы полагаетесь, местом, которое Я дал вам и вашим отцам.

то зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім'я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само, як Я був зробив для Шіло,

15 Я отвергну вас от Себя, как отверг ваших братьев, народ Ефрема». Непокорство народа

і відкину Я вас від обличчя Свого, як відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфремове!...

16 – А ты не молись за этот народ, не возноси за них ни прошения, ни молитвы; не умоляй Меня, Я не стану тебя слушать.

А ти не молись за народ цей, і благання й молитви за них не здіймай, і Мене не проси, бо не вислухаю Я тебе!

17 Р азве ты не видишь, что они делают в городах Иудеи и на улицах Иерусалима?

Хіба ти не бачиш, що роблять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:

18 Д ети собирают дрова, отцы разводят огонь, а женщины месят тесто и пекут лепешки для богини неба. Они приносят жертвенные возлияния чужим богам, чтобы разгневать Меня.

Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені...

19 Н о Мне ли они досаждают? – возвещает Господь. – Не себе ли, к своему стыду?

Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?

20 П оэтому так говорит Владыка Господь: – Мой яростный гнев обрушится на эту землю, на людей и скот, на деревья в поле и на плоды земли, он будет пылать, не угасая.

Тому Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на людину й худобу, і на польові дерева та на земні плоди, і палатиме він, і не згасне!

21 Т ак говорит Господь Сил, Бог Израиля: – Прилагайте ваши всесожжения к прочим жертвам и ешьте мясо.

Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопалення до жертов ваших, і їжте м'ясо,

22 В едь когда Я вывел ваших предков из Египта, Я не просто говорил и давал им повеления о всесожжениях и жертвах,

бо Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.

23 н о и повелел им: «Слушайтесь Меня, и Я буду вашим Богом, а вы – Моим народом. Исполняйте то, что я вам велю, и тогда вы будете благополучны».

Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.

24 Н о они не послушали и не вняли Моим словам, и по своему упрямству жили по собственным замыслам, шли назад, а не вперед.

Та не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.

25 С того дня, как ваши предки покинули Египет, и до этого дня, день за днем, снова и снова Я посылал к вам Моих слуг пророков.

Від того дня, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пильно.

26 Н о они не слушали и не внимали им. Они были упрямыми и делали еще больше зла, чем их предки.

Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиляли, і показали себе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків своїх...

27 К огда ты будешь говорить им все это, они не станут тебя слушать и, когда будешь звать их, не ответят.

І ти будеш казати їм ці всі слова, та не будуть вони тебе слухати, і будеш ти кликати до них, та вони тобі відповіді не дадуть...

28 П оэтому скажи им: «Вот народ, который не слушается Господа, своего Бога, и не принимает наставлений. Истина погибла, она исчезла с их уст.

І скажеш до них: Оце той народ, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поуки не брав, загинула правда, і зникла з їхніх уст...

29 О брей свои волосы и выбрось; подними на голых вершинах плач, потому что Господь отверг и покинул поколение, которое Его разгневало». Долина Бойни

Обстрижи ти волосся своє та й відкинь, на лисих горах здійми жалісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!

30 – Народ Иудеи делал зло в Моих глазах, – возвещает Господь. – Они поставили свои мерзости в доме, который называется Моим Именем, осквернив его.

Бо Юдині сини чинять зло в Моїх очах, говорить Господь, поклали гидоти свої в тому домі, що в нім кликалося Моє Ймення, щоб збезчестити його...

31 О ни построили святилища на возвышенностях горы Тофет в долине Бен-Гинном, чтобы сжигать своих сыновей и дочерей, чего Я не повелевал, о чем даже не думал.

І побудували ті жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило...

32 З а это приближаются дни, – возвещает Господь, – когда это место будет называться не Тофет и не долина Бен-Гинном, а долина Бойни, так как в Тофете будут хоронить мертвых до тех пор, пока там не останется места.

Тому то приходять ось дні, говорить Господь, що не буде вже кликатись Тофет місце це чи Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина вбивства, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб.

33 Т рупы этого народа станут пищей птицам в небе и зверям на земле, и некому будет их отпугнуть.

І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині, і не буде, хто б їх відстрашив!...

34 Я положу конец крикам радости и веселья, голосам невесты и жениха в городах Иудеи и на улицах Иерусалима, потому что страна будет опустошена.

І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, бо руїною стане цей Край!