1 В от слова, которые Моисей сказал всему Израилю в пустыне, что к востоку от Иордана – то есть в иорданской долине – напротив Суфа, между Параном и Тофелом, Лаваном, Хацеротом и Ди-Загавом.

Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

2 ( На расстоянии одиннадцати дней от Хорива по дороге от горы Сеир к Кадеш-Барнеа.)

одинадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

3 В сороковой год после выхода из Египта, в первый день одиннадцатого месяца Моисей объявил израильтянам все, что повелел ему о них Господь.

І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

4 Э то было после того, как он разбил Сигона, царя аморреев, который правил в Хешбоне, а в Эдреи разбил Ога, царя Башана, который правил в Аштароте.

по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.

5 К востоку от Иордана на земле Моава Моисей начал разъяснять этот закон, говоря:

На тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:

6 – Господь, наш Бог, говорил нам в Хориве: «Довольно вам жить у этой горы.

Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: Досить вам сидіти на цій горі!

7 С верните лагерь и идите в аморрейские нагорья и ко всем соседним народам, живущим в иорданской долине, в горах, в западных предгорьях, в Негеве, вдоль побережья, в землю хананеев и на Ливан до великой реки Евфрата.

Оберніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, річки Ефрату.

8 С мотрите, Я дал вам эту землю. Войдите и овладейте землей, которую Господь клялся отдать вашим отцам Аврааму, Исааку и Иакову и их семени». Назначение судей (Исх. 18: 13-27)

Ось Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них.

9 В то время я сказал вам: «Вы – слишком тяжелое бремя для меня одного.

І сказав я того часу до вас, говорячи: Не можу я сам носити вас.

10 Г осподь, ваш Бог, умножил ваше число, и сегодня вы многочисленны, как звезды на небе.

Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зорі небесні!

11 П усть Господь, Бог ваших отцов, умножит ваше число в тысячу раз больше и благословит вас, как обещал!

Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.

12 Н о как я могу нести тяжелое бремя ваших споров один?

Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?

13 И зберите мудрых, понимающих и уважаемых людей от каждого вашего рода, а я поставлю их над вами».

Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас.

14 В ы отвечали мне: «То, что ты предлагаешь, хорошо».

І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.

15 Я выбрал из ваших родов мудрых и уважаемых людей и поставил их вождями над вами: начальниками над тысячами, сотнями, полусотнями и десятками, и старейшинами в родах.

І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.

16 Я повелел в то время вашим судьям: выслушивайте споры между вашими братьями и судите справедливо, будет ли тяжба между израильтянами или между израильтянином и чужеземцем.

І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.

17 К огда будете судить, не будьте пристрастны. Выслушивайте как великого, так и малого. Никого не бойтесь, потому что суд принадлежит Богу. Приносите мне всякое дело, которое слишком трудно для вас, и я выслушаю его.

Не будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її.

18 В то время я сказал вам все, что вы должны были делать. Посланные лазутчики (Чис. 13: 1-33)

І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.

19 З атем мы тронулись в путь, как повелел нам Господь. Вышли из Хорива и пошли к аморрейским нагорьям через всю огромную и ужасную пустыню, которую вы видели, и достигли Кадеш-Барнеа.

І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

20 Т огда я сказал вам: «Вы достигли аморрейских нагорий, которые Господь, наш Бог, отдает нам.

І сказав я до вас: Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

21 С мотри, Господь, твой Бог, отдал тебе землю. Поднимись и завладей ею, как сказал тебе Господь, Бог твоих отцов. Не бойся; не будь малодушным».

Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!

22 Т огда вы все пришли ко мне и сказали: «Пошлем вперед людей, пусть они разведают нам эту землю и расскажут о дороге, по которой нам идти, и о городах, куда мы вступим».

А ви всі підійшли до мене та й сказали: Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо.

23 М не понравилось это предложение, и я выбрал из вас двенадцать человек, по одному из каждого рода.

І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужа, муж один для племени.

24 О ни пошли, поднялись в нагорья, пришли в долину Эшкол и исследовали ее.

І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

25 В зяв с собой плоды с той земли, они принесли их вниз к нам и доложили: «Хорошую землю дает нам Господь, наш Бог». Восстание против Господа (Чис. 14: 1-45)

І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!

26 Н о вы не захотели подниматься; вы взбунтовались против повеления Господа, вашего Бога.

Та ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.

27 В ы роптали у себя в шатрах и говорили: «Господь ненавидит нас. Поэтому Он вывел нас из Египта, чтобы отдать в руки аморреев и погубить.

І нарікали ви по ваших наметах і говорили: З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.

28 К уда нам идти? Наши братья лишили нас смелости. Они говорят: “Тот народ сильнее и выше ростом; города там большие со стенами до небес. Мы даже видели там потомков Анака”».

Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там.

29 Т огда я сказал вам: «Не страшитесь, не бойтесь их.

І сказав я до вас: Не лякайтеся й не бійтеся їх!

30 Г осподь, ваш Бог, идет впереди, чтобы сражаться за вас, как Он сделал в Египте у вас на глазах

Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,

31 и в пустыне, где вы видели, как Господь, ваш Бог, носил вас, словно отец своего сына, на всем вашем пути вплоть до этого места».

і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.

32 Н о вы не доверились Господу, вашему Богу,

Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

33 К оторый шел перед вами во время путешествия ночью в огне, а днем в облаке, чтобы найти вам места для остановки и показать путь, которым вы должны идти.

що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень.

34 К огда Господь услышал ваши речи, Он разгневался и поклялся:

І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

35 « Ни один человек из этого злого поколения не увидит благодатной земли, которую Я клялся отдать вашим отцам,

Поправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,

36 к роме Халева, сына Иефоннии. Он увидит ее, и Я дам ему и его потомкам землю, через которую он проходил, потому что он от всего сердца последовал Господу».

окрім Калева, Єфуннеєвого сина, він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

37 И з-за вас Господь разгневался и на меня, и сказал: «Ты тоже не войдешь туда.

Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: І ти не ввійдеш туди!

38 Н о твой помощник Иисус, сын Навина, войдет в эту землю. Ободряй его, потому что он поведет Израиль, чтобы унаследовать ее.

Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

39 А дети, о которых вы говорили, что они попадут в плен, − ваши дети, которые еще не отличают хорошее от плохого, войдут в землю. Я отдам ее им, и они овладеют ею.

А діти ваші, про яких ви сказали: На здобич будуть вони, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

40 А вы повернитесь и отправляйтесь в пустыню на пути к Красному морю».

А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря.

41 Т огда вы отвечали: «Мы согрешили против Господа. Мы поднимемся и сразимся, как повелел нам Господь, наш Бог». Вы взяли оружие, думая, что подняться в нагорья легко.

А ви відповіли та й сказали мені: Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.

42 Н о Господь сказал мне: «Скажи им: “Не поднимайтесь и не сражайтесь, потому что Меня не будет с вами. Ваши враги разобьют вас”».

Але Господь до мене сказав: Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами.

43 Я сказал вам, но вы не послушали. Вы взбунтовались против повеления Господа и в своей гордыне поднялись в нагорья.

І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на гору.

44 А морреи, жившие в тех нагорьях, вышли против вас. Они преследовали вас, как пчелиный рой, и били вас от Сеира до самого города Хормы.

І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас в Сеїрі аж до Горми.

45 В ы вернулись и плакали перед Господом, но Он не внял вашему плачу и отказался услышать вас.

І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

46 И много дней вы оставались в Кадеше – все то время, которое вы там провели.

І сиділи ви в Кадешу багато днів, стільки днів, скільки там ви сиділи.