1 – Пройдите по улицам Иерусалима, посмотрите, разведайте, поищите на площадях: если найдете хотя бы одного человека, поступающего честно и ищущего правды, тогда Я пощажу этот город.

Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!

2 П усть они говорят: «Верно, как и то, что жив Господь», – но их клятвы лживы.

Коли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.

3 – Господи, разве не истины ищут Твои глаза? Ты поражаешь их, а они не чувствуют боли; Ты их сокрушаешь, а они отвергают урок. Лица сделали черствее камня, и отказываются вернуться.

Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!

4 Я думал: «Они бедны и глупы, они не знают пути Господня и Закона своего Бога.

А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.

5 П ойду я к знатным, поговорю с ними; уж они-то знают Господень путь и Закон своего Бога». Но и они разбили ярмо и разорвали оковы.

Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!

6 З а это их разорвет лев из зарослей, загрызет волк из иорданской долины. Леопард сторожит у их городов: любой, кто выйдет, будет растерзан, – потому что велик их мятеж, многочисленны их отступничества.

Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!

7 – Как Мне тебя простить? Твои дети Меня оставили и клянутся теми, кто вовсе не боги. Я насыщал их, а они изменяли и толпами ходили в дома блудниц.

Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,

8 О ткормленные, похотливые жеребцы они, каждый ржет на чужую жену.

волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...

9 Н еужели Я не накажу их за это? – возвещает Господь. – Неужели Я не воздам по заслугам такому народу, как этот?

Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

10 С тупайте по его виноградникам и опустошайте их, но не разрушайте их полностью. Отсекайте его ветви – они не принадлежат Господу.

Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,

11 Д ом Израиля и дом Иуды изменили Мне, – возвещает Господь.

бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.

12 О ни оклеветали Господа, сказав: «Он ничего не сделает! Не придет к нам беда; мы не увидим ни меча, ни голода.

Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!

13 П ророки – лишь ветер и нет в них слов Господа. Поступим же с ними по их словам».

А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!

14 П оэтому так говорит Господь, Бог Сил: – За эти слова, сказанные ими, Я вложу Мои слова в твои уста как пламя, а этот народ станет дровами, и его пожрет это пламя.

Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!

15 О дом Израиля, – возвещает Господь, – Я веду против вас народ издалека, сильный народ, древний народ, народ, чей язык ты не знаешь, чья речь тебе непонятна.

Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.

16 С трелы их – распахнутая гробница; все они – могучие воины.

Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.

17 С ъедят они твою жатву и твой хлеб, съедят твоих сыновей и дочерей, съедят твоих овец и волов, съедят твой виноград и инжир. Они разрушат своим мечом укрепленные города, на которые ты надеешься.

І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...

18 Н о даже в те дни, – возвещает Господь, – Я не погублю вас до конца.

Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!

19 И когда народ спросит: «Почему Господь, наш Бог, сделал с нами все это?» – ты ответь им: «Так как вы оставили Меня и служили в своей земле чужим богам, вы будете служить иноземцам в земле не вашей».

І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...

20 – Объявите дому Иакова, возвестите в Иудее:

Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

21 С лушай, глупый и безрассудный народ, у которого есть глаза, но который не видит, есть уши, но не слышит!

Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!

22 Р азве ты не боишься Меня? – возвещает Господь. – Разве ты передо Мной не трепещешь? Я сделал песок границей морю, вечной гранью, которую не переступить. Волны накатывают, но отступают, ревут, но не в силах переступить.

Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!

23 А у этого народа упрямое и мятежное сердце; они повернулись и ушли прочь.

А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.

24 Н е говорят себе: «Убоимся Господа, нашего Бога, Который вовремя посылает нам дожди осенние и весенние и назначает время для жатвы».

І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.

25 В аши беззакония отняли все это, ваши грехи лишили вас всех благ.

Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.

26 Е сть среди Моего народа неправедные, которые сидят в засаде, как птицеловы, и ставят силки, чтобы ловить людей.

Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...

27 К ак клетки полны птиц, так дома их полны обмана; они возвысились, разбогатели,

Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!

28 р азжирели, лоснятся от жира. Их злодействам нет пределов; дела сирот не судят по справедливости, не решают в их пользу и не защищают прав бедных.

Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.

29 Н еужели Я не накажу их за это? – возвещает Господь. – Неужели Я не воздам по заслугам такому народу, как этот?

Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

30 С трашное и ужасное происходит в этой стране:

Чудне та страшне стало в краї:

31 п ророки пророчествуют ложь, священники правят по их указке, а Моему народу все это нравится. Что же вы станете делать, когда наступит конец?

пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?