1 И исус вошел в лодку, переправился на другую сторону озера и вернулся в Свой город.

І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.

2 Н есколько человек принесли к Нему парализованного, лежащего на циновке. Когда Иисус увидел их веру, Он сказал парализованному: – Не бойся, сын Мой, прощаются тебе твои грехи!

І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!

3 Т огда некоторые из учителей Закона подумали про себя: «Он же кощунствует!».

І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.

4 З ная, о чем они думают, Иисус сказал: – Почему у вас такие злые мысли?

Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?

5 Ч то легче, сказать: «Прощаются тебе грехи» или: «Встань и ходи»?

Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?

6 Н о чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи... И, повернувшись к парализованному, Он сказал: – Вставай, бери свою циновку и иди домой.

Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

7 Ч еловек встал и пошел домой.

Той устав і пішов у свій дім.

8 В идевшие это исполнились благоговейного ужаса и стали славить Бога, давшего людям такую власть. Иисус обедает с грешниками в доме у Матфея (Мк. 2: 14-17; Лк. 5: 27-32)

А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...

9 К огда Иисус шел оттуда, Он увидел человека по имени Матфей, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. – Следуй за Мной, – сказал ему Иисус. Тот встал и пошел за Ним.

А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

10 П озже, когда Иисус возлежал за столом в доме у Матфея, там собралось много сборщиков налогов и прочих грешников. Они возлегли с Иисусом и Его учениками.

І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.

11 К огда фарисеи увидели это, они спросили учеников Иисуса: – Почему ваш Учитель ест со сборщиками налогов и грешниками?

Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?

12 К огда Иисус услышал это, Он сказал: – Не здоровым нужен врач, а больным.

А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!

13 П опытайтесь вначале понять, что значат слова: «Милости хочу, а не жертвы». Я пришел призвать не праведников, а грешников! Иисуса спрашивают о посте (Мк. 2: 18-22; Лк. 5: 33-38)

Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.

14 З атем пришли ученики Иоанна и спросили: – Почему мы и фарисеи постимся, а Твои ученики нет?

Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?

15 И исус ответил: – Разве могут гости на свадьбе печалиться, когда с ними жених? Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда они и будут поститься.

Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.

16 Н икто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани: она сядет, и дыра станет еще больше.

До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.

17 Н икто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе бурдюки прорвутся: и вино вытечет, и бурдюки пропадут. Нет, молодое вино наливают в новые бурдюки, тогда и то, и другое будет цело. Дочь начальника и больная женщина (Мк. 5: 22-43; Лк. 8: 41-56)

І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.

18 К огда Иисус еще говорил, к Нему подошел один начальник. Он поклонился Иисусу и сказал: – Моя дочь только что умерла, но если Ты придешь и возложишь на нее руку, она оживет.

Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.

19 И исус встал и пошел с ним. Ученики тоже пошли за ними.

І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.

20 В это время к Иисусу сзади подошла женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, и прикоснулась к кисточке на краю Его одежды.

І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.

21 О на думала про себя: «Если я только прикоснусь к Его одежде, то исцелюсь».

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.

22 И исус обернулся и увидел ее. – Не бойся, дочь Моя, – сказал Он, – твоя вера исцелила тебя. И женщина в тот же момент выздоровела.

Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.

23 К огда Иисус вошел в дом начальника и увидел флейтистов, приглашенных для похорон, и смятение толпы,

А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,

24 О н сказал: – Выйдите, ведь девочка не умерла, а спит. Но они лишь посмеялись над Ним.

то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.

25 К огда людей все-таки удалили, Иисус вошел, взял девочку за руку, и она встала.

А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!

26 С лух об этом распространился по всей округе. Исцеление двух слепых

І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

27 К огда Иисус вышел оттуда, за Ним пошли двое слепых, крича: – Сжалься над нами, Сын Давидов!

Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!

28 К огда Он вошел в дом, слепые подошли к Нему, и Он спросил их: – Вы верите, что Я могу это сделать? – Да, Господи, – ответили те.

І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.

29 Т огда Иисус прикоснулся к их глазам и сказал: – Пусть же с вами будет по вашей вере.

Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!

30 И они тотчас прозрели. Иисус же строго наказал им: – Смотрите, чтобы никто не узнал об этом.

І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!

31 Н о они пошли и рассказали о Нем по всей округе. Исцеление немого

А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

32 Н е успели еще они выйти, как к Иисусу привели немого человека, одержимого демоном.

Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

33 К огда демон был изгнан, человек, который был нем, заговорил. Люди удивлялись: – Ничего подобного еще не бывало в Израиле.

І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!

34 Ф арисеи же говорили: – Он изгоняет демонов силой князя демонов. Жатвы много, а работников мало

Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.

35 И исус ходил по всем городам и селениям, учил в синагогах, проповедовал Радостную Весть о Царстве и исцелял людей от всех болезней и немощей.

І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.

36 У видев толпы народа, Он сжалился над ними, потому что эти люди были измучены и беспомощны, как овцы без пастуха.

А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.

37 О н говорил Своим ученикам: – Жатвы много, а работников мало.

Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;

38 П оэтому просите Хозяина жатвы, чтобы Он выслал работников на Свою жатву.

тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.