1 Т огда Иов ответил:

А Йов відповів та й сказав:

2 – Я слышал много подобного, вы все – жалкие утешители!

Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!

3 Н астанет ли ветреным словам конец? Что заставляет тебя возражать?

Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

4 И я бы мог говорить так, как вы, если бы вы были на моем месте; я сплетал бы речи против вас и неодобрительно качал бы головой;

І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,

5 я укреплял бы вас своими устами, унимая вашу боль движением губ. Плач Иова

устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

6 Е сли я говорю, не унимается моя боль, и когда перестаю – не уходит.

Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?

7 О как Ты меня изнурил. Ты погубил всех моих домашних.

Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,

8 Т ы схватил меня во свидетельство против меня самого; восстает на меня худоба моя и против меня свидетельствует.

і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!

9 Б ог терзает меня в гневе, Он ненавидит меня; Он скрежещет на меня зубами; враг мой следит зорко и неотступно за мной.

Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

10 Л юди открывают рты и издеваются надо мной, бьют меня по щекам, ругаясь, объединились против меня.

Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:

11 Б ог отдал меня неправедным, бросил меня в руки нечестивых.

Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

12 Я был спокоен, но Он разбил меня, взял за шею и раздробил меня. Поставил меня Своей мишенью,

Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

13 Е го лучники меня окружили. Он рассекает мне почки, не щадит, изливает на землю мою желчь.

Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

14 П робивает во мне пролом за проломом, устремляется на меня, как воин.

Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...

15 Я сшил для себя рубище и лбом своим уткнулся в прах.

Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...

16 П окраснело от плача мое лицо, пелена заволокла глаза,

Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,

17 х оть нет у меня в руках неправды, и молитва моя чиста. Заступник на небесах

хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!

18 О земля, не скрывай мою кровь – пусть не найдет покоя мой крик!

Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,

19 Н о даже теперь мой свидетель – на небесах, и есть в вышине у меня защитник.

бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...

20 М ой заступник – друг мой; к Богу слезы мои текут.

Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,

21 М ой заступник защитит меня перед Богом, как человек защищает в суде своего друга.

і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

22 М оим годам приходит конец; я ухожу в путь безвозвратный.

бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...