1 R espondió Job, y dijo:

А Йов відповів та й сказав:

2 M uchas veces he oído cosas como éstas; Consoladores importunos sois todos vosotros.

Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!

3 ¿ No tendrán fin las palabras vacías? ¿O qué te anima a responder?

Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

4 T ambién yo podría hablar como vosotros, Si vuestra alma estuviera en lugar de la mía; Yo podría ensartar contra vosotros palabras, Y por vosotros menear mi cabeza.

І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,

5 P ero yo os alentaría con mis palabras, Y la consolación de mis labios apaciguaría vuestro dolor.

устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

6 P ero aunque hable, mi dolor no cesa; Y si dejo de hablar, no se aparta de mí.

Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?

7 P ero ahora tú, oh Dios, me has extenuado; Has asolado toda mi familia.

Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,

8 T ú me has llenado de arrugas; testigo es mi flacura, Que se levanta contra mí para testificar en mi rostro.

і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!

9 S u furor me despedazó, y me ha aborrecido. Crujió sus dientes contra mí; Contra mí aguzó sus ojos mi enemigo.

Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

10 A brieron contra mí su boca; Hirieron mis mejillas con afrenta; Contra mí se juntaron todos.

Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:

11 M e ha entregado Dios a los malvados, Y en las manos de los impíos me hizo caer.

Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

12 V ivía yo tranquilo, y me desmenuzó; Me agarró por la nuca y me despedazó, Y me puso por blanco suyo.

Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

13 M e rodearon sus flecheros, Traspasó mis riñones sin piedad; Mi hiel derramó por tierra.

Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

14 M e quebrantó con quebranto sobre quebranto; Me asaltó como un guerrero.

Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...

15 C osí un saco sobre mi piel, Y hundí mi cabeza en el polvo.

Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...

16 M i rostro está inflamado con el llanto, Y mis párpados ensombrecidos,

Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,

17 A pesar de no haber iniquidad en mis manos, Y de haber sido pura mi oración.

хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!

18 ¡ Oh tierra!, no cubras mi sangre, Y no haya lugar adonde no llegue mi clamor.

Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,

19 M as he aquí que en los cielos está aún mi testigo, Y mi defensor en las alturas.

бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...

20 M is amigos se burlan de mí; Mas ante Dios derramaré mis lágrimas.

Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,

21 ¡ Ojalá pudiese abogar un hombre ante Dios, Como lo hace con su prójimo!

і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

22 M as los años que me restan son contados, Y yo me iré por el camino de donde ya no volveré.

бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...