1 Н екоторое время спустя Нахаш, царь аммонитян, умер, и вместо него царем стал его сын.

І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.

2 Д авид подумал: «Я окажу Хануну, сыну Нахаша, милость, потому что его отец оказал милость мне». И Давид отправил к Хануну послов, чтобы выразить соболезнования о его отце. Когда люди Давида пришли к Хануну в землю аммонитян, чтобы сказать ему слова утешения,

І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.

3 а ммонитские вожди сказали Хануну: – Неужели ты думаешь, что Давид прислал к тебе этих людей с соболезнованиями из уважения к твоему отцу? Разве не затем они пришли к тебе, чтобы высмотреть, разведать и разрушить эту землю?

А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?

4 Х анун схватил людей Давида, обрил их, обрезал их одежды наполовину, до ягодиц, и отослал их обратно.

І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх...

5 К огда они еще были в пути, об этих людях рассказали Давиду, и он послал им навстречу людей, потому что они были сильно опозорены. Царь сказал: – Оставайтесь в Иерихоне, пока не отрастут ваши бороды, а потом возвращайтесь.

І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.

6 К огда аммонитяне поняли, что сделались ненавистными Давиду, Ханун и аммонитяне послали тысячу талантов серебра, чтобы нанять колесницы и колесничих из Арам-Нахараима, из Арам-Маахи и из Цовы.

І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.

7 О ни наняли тридцать две тысячи колесниц и колесничих, а также царя Маахи с его воинами, который пришел, расположившись лагерем возле города Медевы. Аммонитяне собрались из своих городов и приготовились к сражению.

І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою.

8 У слышав об этом, Давид послал Иоава со всем войском сразиться с ними.

А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все військо лицарів.

9 А ммонитяне вышли и расположились боевым порядком у входа в свой город, а пришедшие на помощь цари стояли отдельно в открытом поле.

І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, вони самі були на полі.

10 К огда Иоав увидел, что сражаться придется и впереди, и сзади, он отобрал лучших воинов Израиля и выстроил их против арамеев.

І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.

11 О стальных людей он отдал под начало своего брата Авишая, и они выстроились против аммонитян.

А решту народу дав під руку свого брата Ав'шая, й їх установили навпроти аммонітян,

12 И оав сказал: – Если арамеи станут одолевать меня, то ты придешь мне на помощь, а если аммонитяне станут одолевать тебя, то я приду к тебе на помощь.

і сказав: Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.

13 Б удь мужествен! Будем храбро сражаться за наш народ и города нашего Бога, а Господь пусть сделает так, как Ему угодно.

Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!

14 П осле этого Иоав со своими воинами вступил в сражение с арамеями, и те побежали перед ними.

А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.

15 К огда аммонитяне увидели, что арамеи бегут, они тоже побежали от Авишая, брата Иоава, и отступили в город. А Иоав вернулся в Иерусалим.

А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.

16 У видев, что они разбиты израильтянами, арамеи послали гонцов за арамеями, жившими за рекой Евфратом, во главе которых был Шофах, начальник войска Ададезера.

А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед ними.

17 К огда об этом доложили Давиду, он собрал весь Израиль и переправился через Иордан. Он пришел к арамеям и выстроил против них своих воинов. Когда Давид атаковал арамеев,

І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.

18 т е побежали перед Израилем, и Давид перебил из них семь тысяч колесничих и сорок тысяч пеших воинов. Он убил и их военачальника войска Шофаха.

І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська...

19 У видев, что они разбиты Израилем, подданные Ададезера заключили с Давидом мир и покорились ему. И арамеи больше не хотели помогать аммонитянам.

А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.