1 М ирьям и Аарон порицали Моисея за жену кушитку (потому что он женился на кушитке).

І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.

2 О ни говорили: – Разве Господь говорил только с Моисеем? Разве Он не говорил и с нами? И Господь услышал это.

І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь.

3 А Моисей был очень кротким, самым кротким человеком на земле.

А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі.

4 В незапно Господь сказал Моисею, Аарону и Мирьям: – Выйдите втроем к шатру собрания, – и они вышли втроем.

І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли.

5 Г осподь сошел в облачном столбе. Он встал у входа в шатер, подозвал Аарона и Мирьям, и они вдвоем вышли вперед.

І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони.

6 Т огда Он сказал: – Слушайте Мои слова! Если есть среди вас Господень пророк, Я ему открываюсь в видениях, говорю с ним в снах.

І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.

7 Н о не так со слугой Моим Моисеем; он верен во всем Моем доме.

Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!

8 С ним Я говорю лицом к лицу, ясно, а не загадками; он видит образ Господень. Как же вы не побоялись порицать Моего слугу Моисея?

Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?

9 Г осподь разгневался на них и удалился.

І запалав гнів Господній на них, і Він пішов,

10 К огда облако поднялось от шатра, Мирьям покрылась проказой, как снегом. Аарон повернулся к ней и увидел, что она поражена проказой.

а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!

11 О н сказал Моисею: – Молю, мой господин, не наказывай нас за грех, который мы совершили в своем безумии.

І сказав Аарон до Мойсея: Будь ласкав, мій пане, не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились!

12 Н е дай ей стать похожей на мертворожденного младенца, у которого уже истлела половина тела, когда он вышел из материнского чрева.

Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її.

13 И Моисей воззвал к Господу: – Боже, прошу, исцели ее!

І Мойсей кликав до Господа, говорячи: Боже, вилікуй же її!

14 Н о Господь ответил Моисею: – Если бы ее отец плюнул ей в лицо, разве не была бы она в бесчестии семь дней? Пусть ее выведут вне лагеря на семь дней; потом она сможет вернуться.

І сказав Господь до Мойсея: А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться.

15 М ирьям семь дней была заключена вне лагеря, и народ не трогался в путь, пока она не вернулась.

І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям.

16 Затем народ покинул Хацерот и разбил лагерь в пустыне Паран.

А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран.