1 Д ина, дочь Лии от Иакова, пошла навестить местных женщин.

І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того краю.

2 К огда Шехем, сын хиввея Хамора, правителя той области, увидел ее, то схватил, лег с ней и обесчестил ее.

І побачив її Сихем, син Гамора хівеянина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.

3 С ердце его прилепилось к Дине, дочери Иакова, он полюбил ее и говорил с ней нежно.

І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.

4 И Шехем сказал своему отцу Хамору: – Возьми мне эту девушку в жены.

І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: Візьми те дівча за жінку для мене!

5 К огда Иаков услышал, что его дочь Дина обесчещена, его сыновья были в поле со стадами, и он молчал об этом, пока они не вернулись домой.

А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули вони.

6 Х амор, отец Шехема, пришел переговорить с Иаковом.

І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.

7 С ыновья Иакова вернулись с полей, как только услышали о случившемся. Они были полны горя и ярости, потому что Шехем сделал постыдное дело в Израиле, когда лег с дочерью Иакова, а такое недопустимо.

І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.

8 Х амор сказал им: – Мой сын Шехем всем сердцем привязался к вашей дочери. Прошу вас, отдайте ее ему в жены.

А Гамор говорив з ними, кажучи: Син мій Сихем, запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!

9 З аключайте с нами браки: отдавайте нам своих дочерей и берите за себя наших.

І посвоячтеся з нами, дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.

10 В ы можете селиться среди нас, – земля перед вами: живите в ней, торгуйте и приобретайте имущество.

І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім.

11 Ш ехем сказал отцу и братьям Дины: – Я дам вам все, что вы скажете, да найду я расположение в ваших глазах!

І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені я дам.

12 Н азначьте за невесту любой выкуп и подарки, и я заплачу, только отдайте мне ее в жены.

Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, та тільки дайте мені дівчину за жінку!

13 Т огда сыновья Иакова ответили Шехему и его отцу Хамору лживо, потому что он обесчестил их сестру Дину.

І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.

14 О ни сказали им: – Мы не можем сделать такого: отдать нашу сестру необрезанному мужчине было бы для нас позором.

І сказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.

15 М ы дадим согласие лишь при одном условии: если вы станете, как мы, и сделаете всем вашим мужчинам обрезание.

Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.

16 Т огда мы будем отдавать вам наших дочерей и брать за себя ваших. Мы поселимся среди вас и станем с вами одним народом.

І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.

17 Н о если вы не согласитесь сделать обрезание, мы заберем сестру и уйдем.

А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо.

18 И х слова пришлись по сердцу Хамору и его сыну Шехему.

І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.

19 М олодой человек без промедления исполнил то, что они сказали, потому что очень любил дочь Иакова – а он, Шехем, был самым уважаемым в доме своего отца.

І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.

20 З атем Хамор и его сын Шехем пришли к воротам города и обратились к жителям.

І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:

21 – Эти люди дружелюбны к нам, – сказали они. – Пусть живут в нашей земле и торгуют в ней: на этой земле для них достаточно места. Мы будем жениться на их дочерях, и они пусть женятся на наших.

Ці люди вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмімо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.

22 Н о лишь при одном условии согласятся эти люди жить с нами как один народ: если наши мужчины, как и они сами, будут обрезаны.

Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.

23 Н е станут ли тогда их стада, имущество и весь их скот нашими? Давайте же выполним их условие, и они поселятся среди нас.

Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.

24 В се, кто собирались у городских ворот, согласились с Хамором и его сыном Шехемом, и все мужчины в городе были обрезаны.

І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.

25 Т ри дня спустя, когда они еще страдали от боли, двое сыновей Иакова – Симеон и Левий, братья Дины – взяли мечи, неожиданно напали на город и убили всех мужчин.

І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.

26 О ни убили мечом Хамора и его сына Шехема, забрали Дину из Шехемова дома и ушли.

Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.

27 С ыновья Иакова вошли к убитым и разграбили город, где была обесчещена их сестра.

Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.

28 О ни захватили стада крупного и мелкого скота, ослов – все, что было в городе и в полях;

Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,

29 и все их богатство, и детей, и женщин, и все, что было в домах, они захватили себе и взяли в добычу.

і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.

30 Т огда Иаков сказал Симеону и Левию: – Вы навлекли на меня беду, сделали меня ненавистным для жителей этой земли, хананеев и ферезеев. Нас не так уж и много, и если они объединят силы и нападут на меня, я и мой дом будем уничтожены.

І сказав Яків до Симеона й до Левія: Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знищений я та мій дім.

31 Н о они ответили: – Разве можно поступать с нашей сестрой, как с блудницей?

А вони відказали: Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?