1 Г оре тебе, Ариил, Ариил, город, где станом стоял Давид! Прибавляйте год к году, праздники пусть совершают свой круг.

Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!

2 Н о Я стесню Ариил; станет он плакать и сетовать, станет он у Меня, как очаг жертвенника.

І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.

3 В стану Я станом вокруг тебя, осадными башнями окружу, укрепления против тебя воздвигну.

І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.

4 Н изверженный, будешь ты говорить с земли, речь твоя будет стлаться над прахом; голос твой, как голос призрака, будет идти из земли, речь твоя будет шелестеть из праха.

І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.

5 Н о полчища завоевателей станут как мелкая пыль, беспощадные орды – как развеянная мякина. Внезапно, в одно мгновение,

І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..

6 я вится Господь Сил с громом, землетрясением и страшным шумом, ураганом, бурей и пламенем пожирающего огня.

Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.

7 С ордами всех народов, воюющих с Ариилом, нападающих на него, на его крепость, и осаждающих его, будет, как бывает со сном, с ночным сновидением.

І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.

8 К ак снится голодному, что он ест, но, проснувшись, он все еще мучается от голода, и как снится жаждущему, что он пьет, но, проснувшись, он все еще измучен и томим жаждой, так же будет с ордами всех народов, что воюют против горы Сион.

І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.

9 И зумляйтесь и удивляйтесь, ослепите себя и будьте слепы; будьте пьяны, но не от вина, шатайтесь, но не от хмельного.

Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,

10 Г осподь навел на вас глубокий сон: Он сомкнул вам глаза, пророки; Он закутал вам головы, провидцы.

бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!

11 В се это видение для вас – не более, чем слова в запечатанном свитке. Если вы дадите свиток тому, кто умеет читать, и скажете: «Пожалуйста, прочти его», – он ответит: «Не могу, ведь он запечатан».

І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.

12 А если вы дадите свиток тому, кто читать не умеет, и скажете: «Пожалуйста, прочти это!» – он ответит: «Я не умею читать».

І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.

13 В ладыка говорит: – Этот народ приближается ко Мне устами, чтит Меня губами, но сердца их далеки от Меня, и их поклонение Мне – лишь заученное человеческое предписание.

І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,

14 П оэтому Я опять совершу с этим народом необыкновенные дела, необыкновенные и поразительные. Мудрость его мудрецов погибнет, разум разумных исчезнет.

тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.

15 Г оре прячущимся в глубине, чтобы скрыть от Господа свои замыслы, делающим свое дело во тьме и думающим: «Кто нас увидит? Кто узнает?»

Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?

16 К ак же вы все извращаете! Можно ли смотреть на горшечника, как на глину? Может ли изделие сказать о своем создателе: «Он не делал меня»? Может ли произведение сказать о своем творце: «Он ничего не знает»? Восстановление Израиля

О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?

17 Р азве не совсем уже скоро Ливан станет плодородным полем, а плодородное поле будут считать лесом?

Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?

18 В тот день глухие услышат слова свитка, и прозреют из мрака и тьмы глаза слепых.

І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,

19 К роткие найдут в Господе новую радость; бедняки возликуют в Святом Израиля.

і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!

20 Б еспощадные пропадут, глумливые исчезнут, и все, кто привержен злу, будут истреблены –

Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,

21 т е, кто словом делают человека виновным, расставляют западню судье и ложным свидетельством лишают невиновного правосудия.

хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.

22 П оэтому Господь, Который искупил Авраама, говорит дому Иакова так: – Иаков не будет больше постыжен; лица их больше не будут бледными.

Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,

23 К огда увидят среди себя своих детей – дело Моих рук, – они будут свято чтить Мое Имя; они признают святость Святого из рода Иакова, и будут благоговеть перед Богом Израиля.

бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!

24 З аблуждающиеся духом придут к пониманию, и ропщущие примут наставление.

Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!