1 М удрый сын принимает наставление своего отца, а глумливый упреков не слушает.

Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

2 О т плода своих уст человек вкушает благо, а лживые тяготеют к жестокости.

З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

3 С терегущий уста хранит свою жизнь, а говорящий опрометчиво себя погубит.

Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

4 Л ентяй желает и ничего не получает, а желания усердного исполняются до конца.

Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

5 П раведник ненавидит ложь, а неправедные приносят срам и бесчестие.

Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

6 П раведность хранит тех, чей путь прям, а нечестие губит грешника.

Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

7 О дин притворяется богатым, но ничего не имеет; другой притворяется бедным, будучи очень богат.

Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

8 Б огатством можно выкупить жизнь человека, а бедняку и не угрожает никто.

Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

9 С вет праведных светит весело, а светильник нечестивых гаснет.

Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

10 В ысокомерие только рождает ссоры, а мудрость у тех, кто внимает советам.

Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

11 Т ает богатство, что быстро нажито, а копящий мало-помалу накопит много.

Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

12 Н е сбывающаяся надежда томит сердце, а сбывшееся желание – дерево жизни.

Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

13 П резирающий наставление сам себя губит, а чтущий заповедь будет вознагражден.

Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

14 У чение мудрых – источник жизни, отводящий от сетей смерти.

Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

15 З дравый разум вызывает расположение, а путь вероломных ведет к погибели.

Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

16 В сякий разумный поступает со знанием, а глупец выказывает свою дурость.

Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

17 Ж ди от плохого посла беды, а от верного вестника – исцеления.

Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

18 Б едность и стыд пренебрегающему наставлением, а внимающего упреку почтят.

Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

19 С ладко душе сбывшееся желание, а глупцам противно от зла отвернуться.

Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

20 К то общается с мудрыми, сам станет мудр, а спутник глупцов попадет в беду.

Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

21 Н есчастье преследует грешника, а благополучие – награда для праведных.

Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

22 Д обрый человек оставит наследство детям своих детей, а богатство грешных копится для праведных.

Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

23 М ного хлеба может дать и поле бедняка, но несправедливость отнимает у него урожай.

Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

24 Ж алеющий розгу не любит своего сына, а кто любит, прилежно его наказывает.

Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

25 П раведник досыта будет есть, а нечестивый – ходить голодным.

Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.