1 W iilkii caqli lahu wuxuu maqlaa edbinta aabbihiis, Laakiinse kii wax quudhsadaa canaanta ma maqlo.

Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

2 N in wuxuu wax wanaagsan ku cuni doonaa midhaha afkiisa, Laakiinse khaayinnada naftoodu waxay cuni doontaa midhaha dulmiga.

З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

3 K ii afkiisa dhawraa wuxuu dhawraa naftiisa, Laakiinse kii bushimihiisa aad u kala qaadaa wuu baabbi'i doonaa.

Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

4 K ii caajis ah naftiisu wax bay damacdaa, mana hesho, Laakiinse nafta kii dadaala waa la barwaaqaysiin doonaa.

Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

5 N inkii xaq ahu beenta wuu neceb yahay, Laakiinse ninkii shar lahu waa karaahiyo, wuuna ceeboobaa.

Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

6 X aqnimadu kii jidkiisu qumman yahay ayay ilaalisaa, Laakiinse sharnimadu dembilaha ayay afgembidaa.

Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

7 W axaa jira nin hodan iska dhiga laakiinse aan waxba haysan, Oo waxaa jira mid miskiin iska dhiga laakiinse maal badan leh.

Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

8 N in wuxuu noloshiisa ku furtaa maalkiisa, Laakiinse miskiinku canaanta ma maqlo.

Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

9 I ftiinka kuwa xaqa ahu weligii wuu reyreeyaa, Laakiinse laambadda kuwa sharka leh waa la bakhtiin doonaa.

Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

10 I sqabasho oo keliya ayaa kibir ka timaada, Laakiinse kii waanada qaata waxaa la jirta xigmad.

Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

11 M aalkii degdeg lagu helaa wuu dhinmi doonaa, Laakiinse kan hawl wax ku soo urursadaa waa sii korodhsan doonaa.

Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

12 R ajadii raagtaa qalbigay bukaysiisaa, Laakiinse markii wixii la doonayay la helo waa geed nololeed.

Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

13 K u alla kii erayga quudhsadaa halligaad ayuu isu keenaa, Laakiinse kii amarka ka cabsada waa loo abaalgudi doonaa.

Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

14 N inkii caqli leh waxbariddiisu waa il nololeed, In dabinnada dhimashada laga leexdo.

Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

15 W axgarashadii wanaagsan raalli baa laga noqdaa, Laakiinse jidka khaayinnadu waa xun yahay.

Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

16 N in kasta oo miyir lahu aqoon buu ku shaqeeyaa, Laakiinse nacasku nacasnimuu fidiyaa.

Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

17 W argeeyihii shar lahu xumaan buu ku dhex dhacaa, Laakiinse ergadii aamin ahu waa caafimaad.

Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

18 C aydhnimo iyo ceebba waxaa lahaan doona kii edbinta diida, Laakiinse kii canaanta maqla waa la murwayn doonaa.

Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

19 W ixii la doonayay oo la gaadhay nafta way u macaan tahay, Laakiinse nacasyadu aad bay u karhaan inay sharka ka fogaadaan.

Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

20 K ii kuwa caqliga leh la socdaa, caqli buu yeelan doonaa, Laakiinse kii nacasyada raacaa waa baabbi'i doonaa.

Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

21 D embilayaasha waxaa eryada shar, Laakiinse kuwa xaqa ah abaal wanaagsan baa loo gudi doonaa.

Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

22 N inkii wanaagsanu dhaxal buu uga tagaa carruurta carruurtiisa, Oo maalka dembilahana waxaa loo kaydiyaa kuwa xaqa ah.

Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

23 B eerta masaakiinta waxaa ku taal cunto badan, Laakiinse gardarro aawadeed in baa loo baabbi'iyaa.

Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

24 K ii ushiisa ceshadaa wiilkiisuu neceb yahay; Laakiinse kii wiilkiisa jecelu aad buu u edbiyaa.

Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

25 K an xaqa ahu wax buu cunaa ilaa naftiisu dheregto, Laakiinse caloosha kuwa sharka lahu way baahnaan doontaa.

Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.