1 M iskiinka daacadnimadiisa ku socda ayaa ka wanaagsan Nacaska bushimihiisu qalloocan yihiin.

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

2 O o weliba in naftu aqoon la'aato ma wanaagsana, Oo kii cagihiisu degdegaanna wuu ambadaa.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

3 N in nacasnimadiisu jidkiisay qalloocisaa, Oo isagu qalbigiisa ayuu Rabbiga uga cadhoodaa.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

4 M aalku wuxuu badiyaa saaxiibbo, Laakiinse miskiinku saaxiibkiisa buu ka soocmaa.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

5 M arkhaatigii been ahu ma taqsiir la'aan doono, Oo kii been ku hadlaana ma baxsan doono.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

6 K uwa badan ayaa deeqsiga raallinimo ka baryi doona, Oo nin kastaaba waa u saaxiib kii hadiyado bixiya.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

7 M iskiinka walaalihiis oo dhammu way neceb yihiin, Haddaba saaxiibbadiisuna intee bay ka fogaan doonaan! Isagu hadal buu kala daba tagaa iyaga, laakiinse way tageen.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

8 K ii xigmadda helaa naftiisuu jecel yahay, Oo kii waxgarashada xajistaana wax wanaagsan buu heli doonaa.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

9 M arkhaatigii been ahu ma taqsiir la'aan doono, Oo kii been ku hadlaana wuu halligmi doonaa.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 N acaska raaxo uma eka, Waxaana taas ka sii liita in addoon amiirro xukumo.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

11 N in miyirkiisu cadho buu ka celiyaa, Oo waxaa isaga ammaan u ah inuu xadgudub dhaafo.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

12 B oqorka cadhadiisu waa sida libaaxa cidiisa, Laakiinse raallinimadiisu waa sida sayaxa cawska ku dega.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

13 W iilkii nacas ahu waa u belaayo aabbihiis, Oo naag murammadeeduna waa sida dhibicyo aan kala go'in.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

14 H oy iyo hanti aabbayaashaa laga dhaxlaa, Laakiinse afo miyir leh xagga Rabbigaa laga helaa.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

15 C aajisnimo waxay keentaa hurdo weyn, Oo qofkii caajis ahuna wuu gaajoon doonaa.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

16 K ii amarka dhawraa naftiisuu dhawraa, Laakiinse kii jidadkiisa fudaydsadaa wuu dhiman doonaa.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

17 K ii miskiinka u naxaa Rabbiguu wax amaahiyaa, Oo wanaaggii uu sameeyeyna wuu u celin doonaa.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

18 W iilkaaga edbi intay rajo jirto, Laakiinse naftaada ha ku qasbin si uu u dhinto.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

19 N inkii cadho badan waa la taqsiiri doonaa, Waayo, haddaad mar isaga samatabbixiso, haddana waa inaad mar kale sidii oo kale ku samaysaa.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

20 T alada maqal, oo edbinta qaado, Si aad ugu dambaystaada caqli u yeelatid.

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

21 N in qalbigiisa waxaa ku jira hindisooyin badan, Habase ahaatee waxaa taagnaan doonta talada Rabbiga.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

22 N in waxaa loo doonayaa waa raxmaddiisa, Oo miskiinkuna waa ka wanaagsan yahay beenaalaha.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

23 K ii Rabbiga ka cabsada waxaa loo kaxeeyaa xagga nolosha, Wuuna sii dheregsanaan doonaa, Oo sharna loo keeni maayo.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

24 N inkii caajis ahu wuxuu gacanta geliyaa xeedhada, Oo mar dambe xagga afkiisa uma soo celiyo.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

25 K an wax quudhsada garaac, oo garaadlaawaha ayaa miyir yeelan doona, Oo kii garasho leh canaano, oo isna aqoon buu sii korodhsan doonaa.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

26 K ii aabbihiis kharriba, hooyadiisna erya, Waa wiil ceeb keena oo cay soo jiida.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

27 W iilkaygiiyow ka joogso in markaad edbinta maqashid Aad dabadeed hadalka aqoonta ka ambatid.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

28 M arkhaatigii waxmatare ahu gartuu quudhsadaa, Oo kan sharka leh afkiisuna wuxuu liqaa xumaan.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

29 K uwa wax quudhsada waxaa loo diyaariyey xukunno, Oo dhabarka nacasyadana waxaa loo diyaariyey karbaash.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.