1 M ai mult preţuieşte un sărac care umblă în integritate decât cel cu buze stricate şi prost.

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

2 N u este bine să ai râvnă fără cunoaştere, nici să fii pripit şi să greşeşti calea.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

3 P rostia unui om îi suceşte calea, şi apoi inima lui se înfurie împotriva Domnului.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

4 B ogăţia aduce mulţi prieteni, dar săracul este părăsit de prietenul lui.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

5 M artorul fals nu va rămâne nepedepsit şi cel ce spune minciuni nu va scăpa.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

6 M ulţi imploră favoarea unui om generos şi oricine este prieten cu cel ce dă daruri.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

7 T oate rudele îl părăsesc pe cel sărac; cu cât mai mult se depărtează prietenii lui de el! El îndreaptă spre ei cereri, dar ei nu sunt de găsit.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

8 C ine dobândeşte înţelepciunea îşi iubeşte sufletul; cine păstrează priceperea va găsi ce este bine.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

9 M artorul fals nu va rămâne nepedepsit şi cel ce spune minciuni va pieri.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 C elui prost nu-i stă bine să trăiască în lux, cu atât mai puţin unui sclav să domnească peste prinţi.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

11 C hibzuinţa unui om îi dă răbdare; este o onoare pentru el să treacă peste o insultă.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

12 M ânia regelui este ca răcnetul unui leu, dar bunăvoinţa lui este ca roua ierbii.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

13 U n fiu prost este ruina tatălui său şi o soţie cicălitoare este ca o picurare continuă.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

14 C asa şi averea sunt o moştenire de la părinţi, dar o soţie chibzuită este de la Domnul.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

15 L enea te cufundă într-un somn adânc şi omul trândav suferă de foame.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

16 C ine ascultă îndrumările îşi protejează viaţa, dar cine este neatent asupra căilor lui va muri.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

17 C ine are milă de sărac Îl împrumută pe Domnul, iar El îi va răsplăti binefacerea.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

18 D isciplinează-ţi fiul cât mai este încă speranţă, dar nu-i dori moartea.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

19 O mul înfuriat trebuie să-şi ia pedeapsa, căci dacă-i treci cu vederea fapta, va trebui să faci din nou lucrul acesta.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

20 A scultă sfatul şi primeşte învăţătura ca să fii înţelept pentru restul zilelor tale!

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

21 M ulte sunt planurile în inima omului, dar hotărârea Domnului este cea care rămâne în picioare.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

22 C eea ce oamenii doresc să vadă într-un om este bunătatea lui. Este mai bine să fii sărac decât mincinos.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

23 F rica de Domnul duce la viaţă, iar cel ce o are se odihneşte mulţumit, fără să fie atins de rău.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

24 L eneşul îşi vâră mâna în blid şi n-o mai duce înapoi la gură.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

25 B ate pe batjocoritor şi cel nesăbuit va învăţa prudenţa; mustră pe cel priceput şi va înţelege cunoaşterea.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

26 C ine îşi jefuieşte tatăl şi îşi alungă mama este un fiu care aduce ruşine şi dispreţ.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

27 F iule, dacă vei înceta să mai asculţi învăţătura, te vei îndepărta de cuvintele cunoştinţei!

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

28 U n martor corupt îşi bate joc de justiţie şi gura celor răi înghite nedreptatea.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

29 P edepsele sunt pregătite pentru batjocoritori şi loviturile pentru spatele proştilor.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.