1 T e iubesc, Doamne, Tăria mea!

Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

2 D omnul este stânca mea, fortăreaţa mea şi izbăvitorul meu! Dumnezeul meu este stânca mea în Care mă adăpostesc, scutul meu, cornul mântuirii mele, întăritura mea!

(18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!

3 E u Îl chem în ajutor pe Domnul, Care este vrednic de laudă, şi sunt izbăvit de duşmanii mei.

(18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

4 M ă înfăşuraseră legăturile morţii, mă copleşiseră şuvoaiele nimicirii.

(18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

5 L egăturile Locuinţei Morţilor mă împresuraseră, mă prinseseră laţurile morţii.

(18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.

6 D ar în necazul meu L-am chemat pe Domnul, am strigat către Dumnezeul meu. El a ascultat glasul meu din Templul Său cel Sfânt şi strigătul meu a ajuns înaintea Lui, până la urechile Sale.

(18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!

7 A tunci s-a zguduit şi s-a cutremurat pământul, temeliile munţilor s-au zdruncinat, s-au clătinat, pentru că El se mâniase.

(18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:

8 Ţ âşnea fum din nările Lui şi foc mistuitor din gura Lui, cărbuni aprinşi ieşeau din ea.

(18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

9 A aplecat cerurile şi a coborât; nori negri erau sub picioarele Lui.

(18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

10 C ălărea pe un heruvim, zbura, plutea pe aripile vântului.

(18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...

11 Î ntunericul Şi-l aşternuse drept învelitoare, iar împrejurul Lui, drept acoperământ, erau ape întunecoase şi nori deşi.

(18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!

12 D in strălucirea care se oglindea înaintea Sa, prin norii Lui, ieşea grindină şi cărbuni aprinşi.

(18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...

13 D omnul a tunat din ceruri, Cel Preaînalt Şi-a făcut auzit glasul, răspândind grindină şi cărbuni aprinşi.

(18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!

14 Ş i-a aruncat săgeţile, risipindu-i pe duşmani; a trimis fulgerele şi i-a pus pe fugă.

(18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

15 L a mustrarea Ta, Doamne, la suflarea nărilor Tale, s-au văzut albiile apelor şi s-au descoperit temeliile lumii.

(18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...

16 E l S-a întins din înălţime şi m-a apucat, m-a scos din apele cele mari,

(18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,

17 m -a izbăvit de duşmanul meu cel puternic şi de vrăjmaşii mei, căci erau mai tari decât mine.

(18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!

18 E i m-au înfruntat în ziua necazului meu, dar Domnul mi-a fost sprijin.

(18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,

19 E l m-a scos la loc larg, m-a izbăvit, pentru că El Îşi găseşte plăcerea în mine.

(18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

20 D omnul mi-a răsplătit după dreptatea mea, mi-a făcut după curăţia mâinilor mele,

(18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,

21 c ăci am păzit căile Domnului şi nu m-am făcut vinovat faţă de Dumnezeul meu.

(18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

22 T oate judecăţile Lui sunt înaintea mea şi nu am îndepărtat hotărârile Lui de la mine.

(18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!

23 A m fost integru înaintea Lui şi m-am păzit de nelegiuire.

(18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

24 D omnul mi-a răsplătit după dreptatea mea, după curăţia mâinilor mele înaintea ochilor Săi.

(18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

25 C u cel credincios Tu Te arăţi credincios, cu cel drept Tu Te arăţi drept,

(18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

26 c u cel integru Tu Te arăţi integru, dar cu cel înşelător Tu Te porţi după înşelăciunea lui.

(18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,

27 T u mântuieşti poporul smerit, dar smereşti pe cel cu ochii trufaşi.

(18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

28 T u îmi aprinzi candela, Doamne! Dumnezeul meu îmi luminează întunericul!

(18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!

29 C u Tine mă năpustesc asupra năvălitorilor! Cu Dumnezeul meu sar peste zidul întărit!

(18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

30 C ât despre Dumnezeu, calea Lui este desăvârşită, cuvintele Domnului sunt încercate; El este un scut pentru toţi cei ce se se adăpostesc în El.

(18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

31 C ine este Dumnezeu în afară de Domnul ? Cine este Stâncă în afară de Dumnezeul nostru?

(18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

32 D umnezeu este Cel Ce m-a încins cu tărie şi mi-a făcut desăvârşită calea.

(18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

33 E l mi-a făcut picioarele ca ale ciutelor şi m-a aşezat pe înălţimi.

(18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,

34 Î mi deprinde mâinile pentru luptă, astfel încât braţele mele întind arcul de aramă.

(18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

35 T u îmi dai scutul mântuirii Tale, dreapta Ta mă sprijină, ajutorul Tău mă face mare.

(18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

36 T u-mi lărgeşti calea sub paşii mei, ca să nu-mi alunece picioarele.

(18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

37 Î mi urmăresc duşmanii şi-i ajung; nu mă întorc până nu-i prăpădesc.

(18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,

38 Î i zdrobesc, de nu mai sunt în stare să se ridice; ei cad sub picioarele mele.

(18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

39 T u mă încingi cu tărie pentru luptă şi-i smereşti pe vrăjmaşii mei sub picioarele mele.

(18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

40 T u faci ca duşmanii mei să fugă dinaintea mea şi eu îi nimicesc pe cei ce mă urăsc.

(18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

41 E i strigă după ajutor, dar nimeni nu-i izbăveşte; strigă către Domnul, dar El nu le răspunde.

(18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.

42 Î i pisez făcându-i ca praful în bătaia vântului; îi calc ca pe noroiul de pe uliţe.

(18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!

43 T u mă scapi de învinuirile poporului, mă pui drept căpetenie a neamurilor; un popor pe care nu-l cunosc îmi slujeşte.

(18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!

44 F iii străinului dau înapoi în faţa mea; de îndată ce mă aud, mă ascultă.

(18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,

45 F iii străinului îngălbenesc şi ies tremurând din fortăreţele lor.

(18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...

46 D omnul este viu! Binecuvântată să fie Stânca mea! Mărit să fie Dumnezeul mântuirii mele!

(18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,

47 D umnezeu este Cel Ce mă răzbună, Cel Care îmi supune popoare,

(18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,

48 C el Ce mă izbăveşte de vrăjmaşii mei. Tu mă ridici deasupra duşmanilor mei şi mă scapi de omul asupritor.

(18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

49 D e aceea Te voi lăuda printre neamuri, Doamne, şi voi cânta laudă Numelui Tău!

(18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!

50 E l dă mari izbăviri regelui Său şi arată îndurare unsului Său, lui David şi seminţei lui în veac.

(18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.