1 Л учшая из песен Соломона.

Соломонова Пісня над піснями.

2 Целуй меня, целуй устами своими, ведь любовь твоя отрадней вина,

Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!

3 п риятней аромата благовоний твоих. Имя твое подобно разлитому благовонию, поэтому девушки любят тебя.

На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

4 В еди меня за собой – давай убежим! О мой царь, введи меня в чертоги свои! Молодые женщины: – Будем радоваться и восхищаться тобой, превыше вина вознесем мы любовь твою. – По праву девушки любят тебя! Она:

Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!

5 Д очери Иерусалима, Я черна, как шатры Кедара, но прекрасна, словно завесы Соломона.

Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!

6 Н е смотрите, что я так смугла, ведь солнце опалило меня. Мои братья разгневались на меня и заставили меня ухаживать за виноградниками; своим виноградником я пренебрегла.

Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...

7 С кажи мне, возлюбленный, где пасешь ты стадо свое, и где покоишь ты овец своих в полдень? Зачем мне искать тебя, бродя, как блудница, среди стад твоих друзей? Молодые женщины:

Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?

8 – Если ты не знаешь, прекраснейшая из женщин, то иди по следам овец и паси козлят своих у шатров пастушеских. Он:

Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.

9 – Милая моя, я уподобил тебя кобылице, запряженной в колесницу фараона.

Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!

10 П рекрасны щеки твои под украшениями, и шея твоя в ожерельях.

Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!

11 М ы сделаем тебе украшения из золота, оправленные серебром. Она:

Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!

12 – Пока царь был на ложе своем, благовония мои источали свой аромат.

Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.

13 М ой возлюбленный, как мешочек мирры, покоится между грудей моих.

Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!

14 М ой возлюбленный, словно кисть киперовых цветов в виноградниках Эн-Геди. Он:

Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!

15 – Как прекрасна ты, милая моя, как прекрасна! Глаза твои словно голуби. Она:

Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!

16 – Как красив ты, милый мой, как красив! И ложе наше – зеленый покров. Он:

Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!

17 – Брусья дома нашего – кедры, навес наш – кипарисы.

Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!