1 П осле этого Иисус ходил по Галилее. В Иудею Он не шел, так как иудеи хотели убить Его.

Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.

2 К огда приближался иудейский праздник Шалашей,

А надходило свято юдейське Кучки.

3 б ратья Иисуса сказали Ему: – Не оставайся здесь, иди в Иудею, чтобы и Твои ученики увидели чудеса, которые Ты совершаешь.

І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

4 В едь никто, стремящийся к известности, не действует втайне. Если Ты делаешь такое, покажи Себя миру.

Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові.

5 Д аже Его братья не верили Ему.

Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

6 И исус сказал им: – Мое время еще не подошло, для вас же подходит любое время.

А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.

7 В ас мир не может ненавидеть, Меня же он ненавидит, потому что Я свидетельствую о том, что его дела злы.

Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.

8 И дите на праздник, Я же пока не пойду, потому что Мое время еще не подошло.

Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час.

9 И Иисус остался в Галилее. Иисус открыто проповедует в храме

Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

10 Н о когда Его братья пошли на праздник, Он тоже пошел, только не открыто, а так, чтобы никто не знал.

Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.

11 Н а празднике иудеи искали Его и спрашивали: – Где Он?

А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?

12 В народе об Иисусе шло много разговоров. Некоторые говорили, что Он хороший Человек, другие – что Он обманывает народ.

І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...

13 О днако открыто никто о Нем ничего не говорил из страха перед иудеями.

Та відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.

14 П ервая половина праздника уже прошла, когда Иисус пришел в храм и стал учить.

У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

15 И удеи удивлялись и спрашивали: – Откуда у Него такая ученость, ведь Он нигде не учился?

І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?

16 И исус ответил: – Учение Мое не от Меня, но от Того, Кто послал Меня.

Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.

17 И кто действительно хочет исполнять волю Бога, тот узнает, от Бога Мое учение или же Я говорю Сам от Себя.

Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.

18 Т от, кто говорит от себя, ищет славы самому себе, Тот же, Кто ищет славы Пославшему Его, честен, и лжи нет в Нем.

Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.

19 Р азве Моисей не дал вам Закон? Однако ни один из вас не соблюдает Закона. Зачем вы хотите убить Меня?

Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?

20 – Да Ты не одержим ли! Кто хочет Тебя убить? – отвечал народ.

Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?

21 И исус сказал: – Я совершил лишь одно дело, и вы так удивляетесь.

Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.

22 М оисей дал вам обрезание (хотя, конечно, обрезание идет не от Моисея, а от праотцев), и вы обрезаете детей даже в субботу.

Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

23 Т ак если человек может быть обрезан в субботу ради того, чтобы не был нарушен Закон Моисея, то почему вы злы на Меня за то, что Я исцелил всего человека в субботу?

Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?

24 С удите не по виду, а по справедливости.

Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!

25 В это время некоторые жители Иерусалима стали спрашивать: – Не Тот ли это, Которого хотят убить?

Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?

26 В от же Он открыто говорит перед народом, и Ему не запрещают. Может, начальники достоверно узнали, что Он Христос?

Бо говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

27 Н о мы знаем, откуда Он, а когда придет Христос, то никто не будет знать, откуда Он пришел.

Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.

28 Т огда Иисус, Который продолжал учить в храме, громко возгласил: – Так вы Меня знаете?! И вы даже знаете откуда Я?! Ведь Я не Сам от Себя пришел. И верен Тот, Кто послал Меня, но вы Его не знаете.

І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

29 Я же знаю Его, потому что Я от Него пришел и потому что Он послал Меня!

Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він!

30 О ни хотели схватить Иисуса, но никто не поднял на Него руки, потому что Его время еще не настало.

Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.

31 М ногие же из толпы поверили в Него. Они говорили: – Неужели когда придет Христос, Он совершит больше знамений, чем Этот Человек ? Религиозные вожди пытаются арестовать Иисуса

А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?

32 Ф арисеи услышали, что говорят об Иисусе в толпе, и поэтому первосвященники и фарисеи послали храмовую стражу, чтобы арестовать Его.

Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.

33 И исус сказал: – Еще не долго Мне быть с вами, и потом Я возвращусь к Пославшему Меня.

Ісус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.

34 В ы будете искать Меня, но не найдете, и туда, где Я буду, вы прийти не сможете.

Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете...

35 И удеи, бывшие там, стали спрашивать друг друга: – Куда это Он собирается идти, что мы не сможем прийти туда? Может, Он намерен пойти туда, где наш народ живет рассеянным среди греков, чтобы учить греков?

Тоді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?

36 Ч то Он имел в виду, когда говорил: «Вы будете искать Меня, но не найдете» и «Туда, где Я буду, вы прийти не сможете»?

Що за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?

37 В последний и самый торжественный день праздника Иисус встал и громко возгласил: – Кто хочет пить, пусть приходит ко Мне и пьет.

А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!

38 К то верит в Меня, как говорит Писание, у того из сердца потекут реки живой воды.

Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.

39 И исус имел в виду Духа, Которого поверившие в Него должны были позже получить. Дух еще не был дан верующим, так как Иисус еще не был прославлен.

Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.

40 Н екоторые люди в толпе, услышав слова Иисуса, сказали: – Он действительно Тот Самый Пророк!

А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!

41 Д ругие говорили: – Он – Христос! Третьи говорили: – Разве из Галилеи Христос придет?

Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?

42 Р азве не сказано в Писании, что Христос будет из рода Давида и из Вифлеема, того селения, откуда был Давид?

Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?

43 Н арод разделился во мнениях об Иисусе.

Так повстала незгода в народі з-за Нього.

44 Н екоторые хотели схватить Его, но никто не поднял на Иисуса руки. Неверие иудейских начальников

А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.

45 К огда стражники храма возвратились к первосвященникам и фарисеям, те спросили их: – Почему вы не привели Его?

І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?

46 С тражники ответили: – Никто еще так не говорил, как Этот Человек.

Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...

47 – Он что, и вас тоже обманул? – спросили фарисеи.

А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?

48 – Разве хоть один из начальников или из фарисеев Ему поверил?

Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?

49 А что эта толпа понимает в Законе? Эти люди прокляты.

Та проклятий народ, що не знає Закону!

50 Н икодим, один из фарисеев, который как-то раньше приходил к Иисусу, спросил:

Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:

51 – Разве наш Закон дает право судить человека, не выслушав его вначале и не узнав, что он делает?

Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?

52 О ни ответили: – Ты что, тоже из Галилеи? Посмотри в Писании, и ты увидишь, что ни один пророк из Галилеи не приходит.

Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.

53 П осле этого все разошлись по домам.

І до дому свого пішов кожен.