1 В от что показал мне Владыка Господь: корзину со спелыми плодами.

Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось кіш доспілих плодів.

2 – Что ты видишь, Амос? – спросил Он. – Корзину со спелыми плодами, – ответил я. Тогда сказал мне Господь: – Пришел конец Моему народу, Израилю; Я больше не буду их щадить.

І сказав Він: Що бачиш, Амосе? А я відказав: Кіш доспілих плодів. І промовив до мене Господь: Доспів кінець Моєму народові Ізраїлеві, уже більше йому не прощу!

3 Х рамовые песни в тот день станут воплем, – возвещает Владыка Господь. – Повсюду разбросано множество трупов! Молчи!

І обернуться пісні в палатах на зойк того дня, говорить Господь Бог: буде трупів багато, бо ворог на кожному місці накидає їх!

4 С лушайте это, топчущие бедных, уничтожающие нищих страны,

Послухайте це, ви, що топчете бідного, і що прагнете винищити всіх убогих з землі,

5 г оворя: «Когда же пройдет праздник Новолуния, чтобы нам продавать зерно, и суббота закончится, чтобы нам торговать пшеницей?» – урезая меру, завышая цену и обманывая неточными весами,

кажучи: Коли то мине новомісяччя, щоб нам збіжжя продати? і субота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,

6 п окупая нищего за серебро и бедного за пару сандалий, продавая даже шелуху от зерна.

щоб купувати за срібло нужденних, а вбогого за взуття, і попродати послід збіжевий?

7 Г ордостью Иакова поклялся Господь: – Никогда не забуду ничего из их дел.

Господь присягнув славою Якова: Не забуду ніколи усіх їхніх вчинків!

8 – Разве не содрогнется от этого земля, и не заплачет всякий живущий на ней? Вся земля поднимется, как Нил, будет вздыматься и убывать, как река Египта.

Чи не затрясеться від цього земля, і всі мешканці її не впадуть у жалобу? Вся вона захвилюється, мов та Ріка, і бурхливо поплине й обнизиться знов, немов річка Єгипту.

9 В тот день, – возвещает Владыка Господь, – Я сделаю так, что солнце закатится в полдень и накрою землю мраком средь ясного дня.

І станеться в день той, говорить Господь Бог, і вчиню захід сонця опівдні, і для землі серед світлого дня воно стемніє.

10 П раздники ваши обращу в скорбь и все ваши песни – в плач. Я заставлю всех вас одеться в рубище и обрить свои головы. Произведу в то время плач, как о единственном сыне, и горьким будет день, когда наступит конец.

І оберну ваші свята в жалобу, а всі ваші пісні в голосіння, і на всі стегна спроваджу верету, а на всякую голову лисину, і вчиню це, немов та жалоба по одинакові, кінець же отого, немов гіркий день!

11 Б лизятся дни, – возвещает Владыка Господь, – когда Я пошлю на землю голод – не пищи голод, не жажду воды, а голод и жажду услышать слова Господа.

Ось дні настають, говорить Господь Бог, і голод пошлю Я на землю, не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!

12 Б удут скитаться от моря до моря, и от севера метаться к востоку в поисках слова Господня, но не найдут его.

І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, та не знайдуть його!

13 В тот день красивые девушки и юноши ослабеют от жажды.

Того дня будуть мліти від спраги вродливі дівчата та хлопці,

14 Т е, кто клянется грехом Самарии, и говорит: «Верно, как и то, что бог твой жив, о Дан», – или: «Верно, как и то, что живо паломничество в Вирсавию». – падут и больше не встанут.

що клянуться гріхом самарійським та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, і як жива дорога до Беер-Шеви! Та вони всі попадають, і більше не встануть...