1 С лушай, Израиль. Ты теперь переходишь через Иордан, чтобы войти и выселить народы, которые больше и сильнее тебя, с большими городами, чьи стены до неба.
Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,
2 Л юди те сильные и высокие – потомки Анака! Ты знаешь о них и слышал, как говорят: «Кто может противостоять потомкам Анака?»
народом великим та високим, велетнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: Хто стане перед велетнями?
3 Н о будь уверен, Господь, твой Бог, пойдет перед тобой, подобно пожирающему огню. Он истребит их; Он покорит их тебе. А ты прогонишь и быстро уничтожишь их, как обещал тебе Господь.
І познаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі.
4 П осле того как Господь, твой Бог, прогонит их от тебя, не говори себе: «За мою праведность Господь привел меня сюда, чтобы я овладел этой землей». Нет, за нечестие этих народов Господь собирается прогнать их от тебя.
Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене.
5 Н е за праведность и чистоту своего сердца ты идешь, чтобы овладеть их землей, а за нечестие этих народов Господь, твой Бог, прогонит их от тебя, чтобы исполнить то, о чем Он клялся твоим отцам Аврааму, Исааку и Иакову.
Не через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але, через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
6 И так, пойми, что не за твою праведность Господь, твой Бог, отдает тебе во владение эту благодатную землю, ведь ты – упрямый народ. Золотой телец (Исх. 32: 1-35)
І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй.
7 П омни и никогда не забывай, как в пустыне ты вызывал против себя гнев Господа, своего Бога. Со дня, когда ты покинул Египет, и до тех пор, как вы пришли сюда, вы были мятежниками против Господа.
Пам'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа.
8 У Хорива вы так разгневали Господа, что Он готов был истребить вас.
І на Хориві розгнівили були ви Господа, і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.
9 К огда я поднялся на гору, чтобы получить каменные плитки, плитки завета, который Господь заключил с вами, я провел на горе сорок дней и сорок ночей; я не ел хлеба и не пил воды.
Коли я сходив на гору взяти кам'яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.
10 Г осподь дал мне две каменные плитки, исписанные пальцем Бога. На них были все повеления, которые Господь объявил вам из пламени на горе, в день собрания.
І Господь дав мені обидві кам'яні таблиці, писані Божим перстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів.
11 Ч ерез сорок дней и сорок ночей Господь дал мне две каменные плитки, плитки завета.
І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам'яні таблиці, таблиці заповіту.
12 Г осподь сказал мне: «Немедленно спускайся, потому что твой народ, который ты вывел из Египта, развратился. Они быстро свернули с пути, по которому я повелел им идти, и сделали себе литого идола».
І сказав мені Господь: Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, зробили собі литого боввана.
13 И Господь сказал мне: «Я видел этот народ, и народ этот на самом деле упрямый!
І сказав Господь до мене, говорячи: Бачив Я той народ, і ось він народ твердошиїй.
14 О ставь Меня, Я истреблю их и сотру их имя из поднебесной. А от тебя Я произведу народ сильнее и многочисленнее этого».
Позостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього.
15 Я повернулся и спустился с горы, пылающей огнем. Две каменные плитки завета были у меня в руках.
І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці заповіту в обох руках моїх.
16 В зглянув, я увидел, что вы согрешили против Господа, вашего Бога; вы сделали себе литого идола в виде тельца. Вы быстро свернули с пути, который указал вам Господь.
І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!
17 Я взял плитки, бросил их, и они разбились на куски у вас на глазах.
І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, і розторощив їх на ваших очах!...
18 З атем я снова простерся перед Господом и лежал так сорок дней и сорок ночей. Я не ел хлеба и не пил воды из-за греха, который вы совершили, сотворив зло в глазах Господа и вызвав Его гнев.
І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити,
19 Я боялся гнева и ярости Господа, потому что Он так гневался на вас, что готов был вас истребить. Но Господь внял мне и на этот раз.
бо боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, та вислухав Господь мене й цього разу.
20 И на Аарона Господь гневался так, что готов был истребить его, но я молился и за Аарона.
А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона.
21 А греховную вещь, тельца, которого вы сделали, я взял и расплавил в огне. Я разбил его, стер в порошок, мелкий, как пыль, и бросил в поток, который тек с горы.
А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гори.
22 А еще вы разгневали Господа в Тавере, в Массе и в Киврот-Гаттааве.
І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гнівили ви Господа.
23 И когда Господь посылал вас из Кадеш-Барнеа, Он сказал: «Поднимитесь и захватите землю, которую Я отдал вам». Но вы взбунтовались против повеления Господа, вашего Бога. Вы не доверились Ему и не послушались Его.
А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: Увійдіть, та й посядьте той Край, що Я дав вам, то були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.
24 В ы были мятежниками против Господа с тех самых пор, как я узнал вас.
Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав.
25 С орок дней и сорок ночей я лежал, простершись перед Господом, потому что Господь сказал, что истребит вас.
І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що вигубить вас.
26 Я молился Господу и говорил: «Владыка, Господи, не губи Свой народ, Свое собственное наследие, которое Ты вызволил Своей великой властью и вывел из Египта могучей рукой.
І молився я до Господа й говорив: Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою!
27 В спомни Своих слуг Авраама, Исаака и Иакова. Не смотри на упрямство этого народа, на его нечестие и грех.
Згадай Своїх рабів Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього народу й на несправедливість та гріх його,
28 И наче в стране, из которой Ты вывел нас, будут говорить: “Господь вывел их, чтобы предать смерти в пустыне, потому что не смог привести их в землю, которую обещал им, и из-за ненависти к ним”.
щоб не сказав той край, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.
29 Н о они ведь Твое наследие, Твой народ, который Ты вывел Своей великой силой и простертой рукой».
А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм витягненим раменом.