Deuteronomy 9 ~ Повторення Закону 9

picture

1 Hear, O Israel: You are to cross over the Jordan today, and go in to dispossess nations greater and mightier than yourself, cities great and fortified up to heaven,

Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,

2 a people great and tall, the descendants of the Anakim, whom you know, and of whom you heard it said, ‘Who can stand before the descendants of Anak?’

народом великим та високим, велетнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: Хто стане перед велетнями?

3 T herefore understand today that the Lord your God is He who goes over before you as a consuming fire. He will destroy them and bring them down before you; so you shall drive them out and destroy them quickly, as the Lord has said to you.

І познаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі.

4 Do not think in your heart, after the Lord your God has cast them out before you, saying, ‘Because of my righteousness the Lord has brought me in to possess this land’; but it is because of the wickedness of these nations that the Lord is driving them out from before you.

Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене.

5 I t is not because of your righteousness or the uprightness of your heart that you go in to possess their land, but because of the wickedness of these nations that the Lord your God drives them out from before you, and that He may fulfill the word which the Lord swore to your fathers, to Abraham, Isaac, and Jacob.

Не через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але, через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

6 T herefore understand that the Lord your God is not giving you this good land to possess because of your righteousness, for you are a stiff-necked people.

І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй.

7 Remember! Do not forget how you provoked the Lord your God to wrath in the wilderness. From the day that you departed from the land of Egypt until you came to this place, you have been rebellious against the Lord.

Пам'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа.

8 A lso in Horeb you provoked the Lord to wrath, so that the Lord was angry enough with you to have destroyed you.

І на Хориві розгнівили були ви Господа, і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.

9 W hen I went up into the mountain to receive the tablets of stone, the tablets of the covenant which the Lord made with you, then I stayed on the mountain forty days and forty nights. I neither ate bread nor drank water.

Коли я сходив на гору взяти кам'яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.

10 T hen the Lord delivered to me two tablets of stone written with the finger of God, and on them were all the words which the Lord had spoken to you on the mountain from the midst of the fire in the day of the assembly.

І Господь дав мені обидві кам'яні таблиці, писані Божим перстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів.

11 A nd it came to pass, at the end of forty days and forty nights, that the Lord gave me the two tablets of stone, the tablets of the covenant.

І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам'яні таблиці, таблиці заповіту.

12 Then the Lord said to me, ‘Arise, go down quickly from here, for your people whom you brought out of Egypt have acted corruptly; they have quickly turned aside from the way which I commanded them; they have made themselves a molded image.’

І сказав мені Господь: Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, зробили собі литого боввана.

13 Furthermore the Lord spoke to me, saying, ‘I have seen this people, and indeed they are a stiff-necked people.

І сказав Господь до мене, говорячи: Бачив Я той народ, і ось він народ твердошиїй.

14 L et Me alone, that I may destroy them and blot out their name from under heaven; and I will make of you a nation mightier and greater than they.’

Позостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього.

15 So I turned and came down from the mountain, and the mountain burned with fire; and the two tablets of the covenant were in my two hands.

І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці заповіту в обох руках моїх.

16 A nd I looked, and behold, you had sinned against the Lord your God—had made for yourselves a molded calf! You had turned aside quickly from the way which the Lord had commanded you.

І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!

17 T hen I took the two tablets and threw them out of my two hands and broke them before your eyes.

І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, і розторощив їх на ваших очах!...

18 A nd I fell down before the Lord, as at the first, forty days and forty nights; I neither ate bread nor drank water, because of all your sin which you committed in doing wickedly in the sight of the Lord, to provoke Him to anger.

І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити,

19 F or I was afraid of the anger and hot displeasure with which the Lord was angry with you, to destroy you. But the Lord listened to me at that time also.

бо боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, та вислухав Господь мене й цього разу.

20 A nd the Lord was very angry with Aaron and would have destroyed him; so I prayed for Aaron also at the same time.

А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона.

21 T hen I took your sin, the calf which you had made, and burned it with fire and crushed it and ground it very small, until it was as fine as dust; and I threw its dust into the brook that descended from the mountain.

А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гори.

22 Also at Taberah and Massah and Kibroth Hattaavah you provoked the Lord to wrath.

І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гнівили ви Господа.

23 L ikewise, when the Lord sent you from Kadesh Barnea, saying, ‘Go up and possess the land which I have given you,’ then you rebelled against the commandment of the Lord your God, and you did not believe Him nor obey His voice.

А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: Увійдіть, та й посядьте той Край, що Я дав вам, то були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.

24 Y ou have been rebellious against the Lord from the day that I knew you.

Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав.

25 Thus I prostrated myself before the Lord; forty days and forty nights I kept prostrating myself, because the Lord had said He would destroy you.

І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що вигубить вас.

26 T herefore I prayed to the Lord, and said: ‘O Lord God, do not destroy Your people and Your inheritance whom You have redeemed through Your greatness, whom You have brought out of Egypt with a mighty hand.

І молився я до Господа й говорив: Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою!

27 R emember Your servants, Abraham, Isaac, and Jacob; do not look on the stubbornness of this people, or on their wickedness or their sin,

Згадай Своїх рабів Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього народу й на несправедливість та гріх його,

28 l est the land from which You brought us should say, “Because the Lord was not able to bring them to the land which He promised them, and because He hated them, He has brought them out to kill them in the wilderness.”

щоб не сказав той край, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.

29 Y et they are Your people and Your inheritance, whom You brought out by Your mighty power and by Your outstretched arm.’

А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм витягненим раменом.