1 T hen Joseph fell on his father’s face, and wept over him, and kissed him.

І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

2 A nd Joseph commanded his servants the physicians to embalm his father. So the physicians embalmed Israel.

І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.

3 F orty days were required for him, for such are the days required for those who are embalmed; and the Egyptians mourned for him seventy days.

І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.

4 N ow when the days of his mourning were past, Joseph spoke to the household of Pharaoh, saying, “If now I have found favor in your eyes, please speak in the hearing of Pharaoh, saying,

А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

5 ‘ My father made me swear, saying, “Behold, I am dying; in my grave which I dug for myself in the land of Canaan, there you shall bury me.” Now therefore, please let me go up and bury my father, and I will come back.’”

Батько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш мене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.

6 A nd Pharaoh said, “Go up and bury your father, as he made you swear.”

І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.

7 S o Joseph went up to bury his father; and with him went up all the servants of Pharaoh, the elders of his house, and all the elders of the land of Egypt,

І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,

8 a s well as all the house of Joseph, his brothers, and his father’s house. Only their little ones, their flocks, and their herds they left in the land of Goshen.

і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоставили в країні Ґошен.

9 A nd there went up with him both chariots and horsemen, and it was a very great gathering.

І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий.

10 T hen they came to the threshing floor of Atad, which is beyond the Jordan, and they mourned there with a great and very solemn lamentation. He observed seven days of mourning for his father.

І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ревним плачем... І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.

11 A nd when the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning at the threshing floor of Atad, they said, “This is a deep mourning of the Egyptians.” Therefore its name was called Abel Mizraim, which is beyond the Jordan.

І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали:

12 S o his sons did for him just as he had commanded them.

І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

13 F or his sons carried him to the land of Canaan, and buried him in the cave of the field of Machpelah, before Mamre, which Abraham bought with the field from Ephron the Hittite as property for a burial place.

І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.

14 A nd after he had buried his father, Joseph returned to Egypt, he and his brothers and all who went up with him to bury his father. Joseph Reassures His Brothers

А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

15 W hen Joseph’s brothers saw that their father was dead, they said, “Perhaps Joseph will hate us, and may actually repay us for all the evil which we did to him.”

І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?

16 S o they sent messengers to Joseph, saying, “Before your father died he commanded, saying,

І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

17 ‘ Thus you shall say to Joseph: “I beg you, please forgive the trespass of your brothers and their sin; for they did evil to you.”’ Now, please, forgive the trespass of the servants of the God of your father.” And Joseph wept when they spoke to him.

Отак скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...

18 T hen his brothers also went and fell down before his face, and they said, “Behold, we are your servants.”

І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!

19 J oseph said to them, “Do not be afraid, for am I in the place of God?

А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

20 B ut as for you, you meant evil against me; but God meant it for good, in order to bring it about as it is this day, to save many people alive.

Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!

21 N ow therefore, do not be afraid; I will provide for you and your little ones.” And he comforted them and spoke kindly to them. Death of Joseph

А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

22 S o Joseph dwelt in Egypt, he and his father’s household. And Joseph lived one hundred and ten years.

І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

23 J oseph saw Ephraim’s children to the third generation. The children of Machir, the son of Manasseh, were also brought up on Joseph’s knees.

І побачив Йосип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

24 A nd Joseph said to his brethren, “I am dying; but God will surely visit you, and bring you out of this land to the land of which He swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob.”

І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову.

25 T hen Joseph took an oath from the children of Israel, saying, “God will surely visit you, and you shall carry up my bones from here.”

І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говорячи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!

26 S o Joseph died, being one hundred and ten years old; and they embalmed him, and he was put in a coffin in Egypt.

І впокоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був покладений у труну в Єгипті.