1 T hen Jesus entered and passed through Jericho.

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

2 N ow behold, there was a man named Zacchaeus who was a chief tax collector, and he was rich.

І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

3 A nd he sought to see who Jesus was, but could not because of the crowd, for he was of short stature.

бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

4 S o he ran ahead and climbed up into a sycamore tree to see Him, for He was going to pass that way.

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

5 A nd when Jesus came to the place, He looked up and saw him, and said to him, “Zacchaeus, make haste and come down, for today I must stay at your house.”

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

6 S o he made haste and came down, and received Him joyfully.

І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

7 B ut when they saw it, they all complained, saying, “He has gone to be a guest with a man who is a sinner.”

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

8 T hen Zacchaeus stood and said to the Lord, “Look, Lord, I give half of my goods to the poor; and if I have taken anything from anyone by false accusation, I restore fourfold.”

Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

9 A nd Jesus said to him, “Today salvation has come to this house, because he also is a son of Abraham;

Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

10 f or the Son of Man has come to seek and to save that which was lost.” The Parable of the Minas

Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

11 N ow as they heard these things, He spoke another parable, because He was near Jerusalem and because they thought the kingdom of God would appear immediately.

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

12 T herefore He said: “A certain nobleman went into a far country to receive for himself a kingdom and to return.

Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

13 S o he called ten of his servants, delivered to them ten minas, and said to them, ‘Do business till I come.’

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

14 B ut his citizens hated him, and sent a delegation after him, saying, ‘We will not have this man to reign over us.’

Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

15 “ And so it was that when he returned, having received the kingdom, he then commanded these servants, to whom he had given the money, to be called to him, that he might know how much every man had gained by trading.

І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

16 T hen came the first, saying, ‘Master, your mina has earned ten minas.’

І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

17 A nd he said to him, ‘Well done, good servant; because you were faithful in a very little, have authority over ten cities.’

І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

18 A nd the second came, saying, ‘Master, your mina has earned five minas.’

І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

19 L ikewise he said to him, ‘You also be over five cities.’

Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

20 “ Then another came, saying, ‘Master, here is your mina, which I have kept put away in a handkerchief.

І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

21 F or I feared you, because you are an austere man. You collect what you did not deposit, and reap what you did not sow.’

Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

22 A nd he said to him, ‘Out of your own mouth I will judge you, you wicked servant. You knew that I was an austere man, collecting what I did not deposit and reaping what I did not sow.

І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

23 W hy then did you not put my money in the bank, that at my coming I might have collected it with interest?’

Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

24 “ And he said to those who stood by, ‘Take the mina from him, and give it to him who has ten minas.’

І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

25 ( But they said to him, ‘Master, he has ten minas.’)

І відказали йому: Пане, він десять мін має.

26 ‘ For I say to you, that to everyone who has will be given; and from him who does not have, even what he has will be taken away from him.

Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

27 B ut bring here those enemies of mine, who did not want me to reign over them, and slay them before me.’” The Triumphal Entry

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

28 W hen He had said this, He went on ahead, going up to Jerusalem.

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

29 A nd it came to pass, when He drew near to Bethphage and Bethany, at the mountain called Olivet, that He sent two of His disciples,

І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

30 s aying, “Go into the village opposite you, where as you enter you will find a colt tied, on which no one has ever sat. Loose it and bring it here.

наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

31 A nd if anyone asks you, ‘Why are you loosing it? ’ thus you shall say to him, ‘Because the Lord has need of it.’”

Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

32 S o those who were sent went their way and found it just as He had said to them.

Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

33 B ut as they were loosing the colt, the owners of it said to them, “Why are you loosing the colt?”

А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

34 A nd they said, “The Lord has need of him.”

Вони ж відказали: Господь потребує його.

35 T hen they brought him to Jesus. And they threw their own clothes on the colt, and they set Jesus on him.

І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

36 A nd as He went, many spread their clothes on the road.

Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

37 T hen, as He was now drawing near the descent of the Mount of Olives, the whole multitude of the disciples began to rejoice and praise God with a loud voice for all the mighty works they had seen,

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

38 s aying: “ ‘Blessed is the King who comes in the name of the L ord!’ Peace in heaven and glory in the highest!”

кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

39 A nd some of the Pharisees called to Him from the crowd, “Teacher, rebuke Your disciples.”

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

40 B ut He answered and said to them, “I tell you that if these should keep silent, the stones would immediately cry out.” Jesus Weeps over Jerusalem

А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

41 N ow as He drew near, He saw the city and wept over it,

І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

42 s aying, “If you had known, even you, especially in this your day, the things that make for your peace! But now they are hidden from your eyes.

і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

43 F or days will come upon you when your enemies will build an embankment around you, surround you and close you in on every side,

Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

44 a nd level you, and your children within you, to the ground; and they will not leave in you one stone upon another, because you did not know the time of your visitation.” Jesus Cleanses the Temple

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

45 T hen He went into the temple and began to drive out those who bought and sold in it,

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

46 s aying to them, “It is written, ‘My house is a house of prayer,’ but you have made it a ‘den of thieves.’”

до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

47 A nd He was teaching daily in the temple. But the chief priests, the scribes, and the leaders of the people sought to destroy Him,

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

48 a nd were unable to do anything; for all the people were very attentive to hear Him.

але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.