1 T hen Joshua called the Reubenites, the Gadites, and half the tribe of Manasseh,

Тоді покликав Ісус племено Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,

2 a nd said to them: “You have kept all that Moses the servant of the Lord commanded you, and have obeyed my voice in all that I commanded you.

та й сказав їм: Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.

3 Y ou have not left your brethren these many days, up to this day, but have kept the charge of the commandment of the Lord your God.

Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували виконання заповідей Господа, Бога вашого.

4 A nd now the Lord your God has given rest to your brethren, as He promised them; now therefore, return and go to your tents and to the land of your possession, which Moses the servant of the Lord gave you on the other side of the Jordan.

А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверніться, та й ідіть собі до наметів своїх, до краю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йордану.

5 B ut take careful heed to do the commandment and the law which Moses the servant of the Lord commanded you, to love the Lord your God, to walk in all His ways, to keep His commandments, to hold fast to Him, and to serve Him with all your heart and with all your soul.”

Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Закона, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею.

6 S o Joshua blessed them and sent them away, and they went to their tents.

І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наметів своїх.

7 N ow to half the tribe of Manasseh Moses had given a possession in Bashan, but to the other half of it Joshua gave a possession among their brethren on this side of the Jordan, westward. And indeed, when Joshua sent them away to their tents, he blessed them,

А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йордану на захід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наметів, то поблагословив їх,

8 a nd spoke to them, saying, “Return with much riches to your tents, with very much livestock, with silver, with gold, with bronze, with iron, and with very much clothing. Divide the spoil of your enemies with your brethren.”

та й сказав до них, говорячи: Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже численною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома одежами. Поділіть здобич від ваших ворогів із вашими братами.

9 S o the children of Reuben, the children of Gad, and half the tribe of Manasseh returned, and departed from the children of Israel at Shiloh, which is in the land of Canaan, to go to the country of Gilead, to the land of their possession, which they had obtained according to the word of the Lord by the hand of Moses. An Altar by the Jordan

І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло, що в ханаанському Краї, щоб піти до краю Ґілеад, до краю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.

10 A nd when they came to the region of the Jordan which is in the land of Canaan, the children of Reuben, the children of Gad, and half the tribe of Manasseh built an altar there by the Jordan—a great, impressive altar.

І прийшли до йорданських могил, що в ханаанському Краї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника над Йорданом, жертівника великого на вид.

11 N ow the children of Israel heard someone say, “Behold, the children of Reuben, the children of Gad, and half the tribe of Manasseh have built an altar on the frontier of the land of Canaan, in the region of the Jordan—on the children of Israel’s side.”

І почули Ізраїлеві сини таке: Оце збудували сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника навпроти ханаанського Краю, при йорданських могилах, на боці Ізраїлевих синів.

12 A nd when the children of Israel heard of it, the whole congregation of the children of Israel gathered together at Shiloh to go to war against them.

І почули це Ізраїлеві сини, і була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, щоб піти на них війною.

13 T hen the children of Israel sent Phinehas the son of Eleazar the priest to the children of Reuben, to the children of Gad, and to half the tribe of Manasseh, into the land of Gilead,

І послали Ізраїлеві сини до синів Рувимових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського краю Пінхаса, сина священика Елеазара,

14 a nd with him ten rulers, one ruler each from the chief house of every tribe of Israel; and each one was the head of the house of his father among the divisions of Israel.

та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.

15 T hen they came to the children of Reuben, to the children of Gad, and to half the tribe of Manasseh, to the land of Gilead, and they spoke with them, saying,

І прийшли вони до синів Рувимових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського краю, та й говорили з ними, кажучи:

16 “ Thus says the whole congregation of the Lord: ‘What treachery is this that you have committed against the God of Israel, to turn away this day from following the Lord, in that you have built for yourselves an altar, that you might rebel this day against the Lord ?

Так сказала вся Господня громада: Що це за переступ, що ви спроневірилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі жертівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.

17 I s the iniquity of Peor not enough for us, from which we are not cleansed till this day, although there was a plague in the congregation of the Lord,

Чи нам мало Пеорового гріха, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пораза в Господній громаді?

18 b ut that you must turn away this day from following the Lord ? And it shall be, if you rebel today against the Lord, that tomorrow He will be angry with the whole congregation of Israel.

А ви відвертаєтеся сьогодні від Господа. І станеться, ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.

19 N evertheless, if the land of your possession is unclean, then cross over to the land of the possession of the Lord, where the Lord ’s tabernacle stands, and take possession among us; but do not rebel against the Lord, nor rebel against us, by building yourselves an altar besides the altar of the Lord our God.

І справді, якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до Краю Господньої посілости, що там пробуває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудуванням собі жертівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.

20 D id not Achan the son of Zerah commit a trespass in the accursed thing, and wrath fell on all the congregation of Israel? And that man did not perish alone in his iniquity.’”

Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневірився був переступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єдиний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх.

21 T hen the children of Reuben, the children of Gad, and half the tribe of Manasseh answered and said to the heads of the divisions of Israel:

І відповіли сини Рувимові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:

22 “ The Lord God of gods, the Lord God of gods, He knows, and let Israel itself know—if it is in rebellion, or if in treachery against the Lord, do not save us this day.

Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і Ізраїль він буде знати. Не пощади нас цього дня, якщо бунтом і якщо переступом проти Господа ми це зробили,

23 I f we have built ourselves an altar to turn from following the Lord, or if to offer on it burnt offerings or grain offerings, or if to offer peace offerings on it, let the Lord Himself require an account.

якщо ми збудували собі жертівника на відвернення від Господа; а якщо ми будували на принесення цілопалення та жертви хлібної, і якщо на спорядження на ньому мирних жертов, то Господь Він відплатить,

24 B ut in fact we have done it for fear, for a reason, saying, ‘In time to come your descendants may speak to our descendants, saying, “What have you to do with the Lord God of Israel?

і якщо ми не зробили цього з обавою про таку річ, говорячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?

25 F or the Lord has made the Jordan a border between you and us, you children of Reuben and children of Gad. You have no part in the Lord.” So your descendants would make our descendants cease fearing the Lord.’

Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йордан, нема вам наділу в Господі! І ваші сини відірвуть наших синів від боязні Господа.

26 T herefore we said, ‘Let us now prepare to build ourselves an altar, not for burnt offering nor for sacrifice,

Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопалення й не на жертву,

27 b ut that it may be a witness between you and us and our generations after us, that we may perform the service of the Lord before Him with our burnt offerings, with our sacrifices, and with our peace offerings; that your descendants may not say to our descendants in time to come, “You have no part in the Lord.”’

але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопаленнями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!

28 T herefore we said that it will be, when they say this to us or to our generations in time to come, that we may say, ‘Here is the replica of the altar of the Lord which our fathers made, though not for burnt offerings nor for sacrifices; but it is a witness between you and us.’

І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколінь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопалення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.

29 F ar be it from us that we should rebel against the Lord, and turn from following the Lord this day, to build an altar for burnt offerings, for grain offerings, or for sacrifices, besides the altar of the Lord our God which is before His tabernacle.”

Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відвертатися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопалення, і на жертву хлібну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його.

30 N ow when Phinehas the priest and the rulers of the congregation, the heads of the divisions of Israel who were with him, heard the words that the children of Reuben, the children of Gad, and the children of Manasseh spoke, it pleased them.

І почув священик Пінхас та начальники громади й голови тисяч Ізраїлевих, що були з ним, ті слова, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх очах.

31 T hen Phinehas the son of Eleazar the priest said to the children of Reuben, the children of Gad, and the children of Manasseh, “This day we perceive that the Lord is among us, because you have not committed this treachery against the Lord. Now you have delivered the children of Israel out of the hand of the Lord.”

І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневірилися Господеві тим переступом, тепер ви визволили Ізраїлевих синів від Господньої руки.

32 A nd Phinehas the son of Eleazar the priest, and the rulers, returned from the children of Reuben and the children of Gad, from the land of Gilead to the land of Canaan, to the children of Israel, and brought back word to them.

І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського краю до Краю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали їм звіт.

33 S o the thing pleased the children of Israel, and the children of Israel blessed God; they spoke no more of going against them in battle, to destroy the land where the children of Reuben and Gad dwelt.

І була добра та річ в очах синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.

34 T he children of Reuben and the children of Gad called the altar, Witness, “For it is a witness between us that the Lord is God.”

І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь Він Бог.