1 “ Moreover take up a lamentation for the princes of Israel,

А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих,

2 a nd say: ‘What is your mother? A lioness: She lay down among the lions; Among the young lions she nourished her cubs.

та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викохала левенят!

3 S he brought up one of her cubs, And he became a young lion; He learned to catch prey, And he devoured men.

І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер!

4 T he nations also heard of him; He was trapped in their pit, And they brought him with chains to the land of Egypt.

І похід розголосили народи на нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетського відвели...

5 ‘ When she saw that she waited, that her hope was lost, She took another of her cubs and made him a young lion.

Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропала надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левчуком.

6 H e roved among the lions, And became a young lion; He learned to catch prey; He devoured men.

І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер!

7 H e knew their desolate places, And laid waste their cities; The land with its fullness was desolated By the noise of his roaring.

І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній!

8 T hen the nations set against him from the provinces on every side, And spread their net over him; He was trapped in their pit.

Та пастку на нього поставили люди знавкола з округ, і свою сітку на нього розкинули, і він схоплений був в їхню яму!

9 T hey put him in a cage with chains, And brought him to the king of Babylon; They brought him in nets, That his voice should no longer be heard on the mountains of Israel.

І кинули в клітку його в ланцюгах, і його відвели до царя вавилонського, і в твердиню його запроторили, щоб голос його вже не чувся на горах Ізраїлевих...

10 ‘ Your mother was like a vine in your bloodline, Planted by the waters, Fruitful and full of branches Because of many waters.

Твоя мати, як той виноград у винограднику, посадженому над водою, плодюча й гілляста була через води великі.

11 S he had strong branches for scepters of rulers. She towered in stature above the thick branches, And was seen in her height amid the dense foliage.

І виросли пруття міцні, й надавались на берла володарів, і височів між гущавинами його зріст, і він показався в своїй висоті, у численних галузках своїх!

12 B ut she was plucked up in fury, She was cast down to the ground, And the east wind dried her fruit. Her strong branches were broken and withered; The fire consumed them.

Та була вона вирвана в лютості, об землю кинена, і вітер зо сходу зсушив її плід, поламалися й повисихали вони, а її міцний прут огонь його зжер...

13 A nd now she is planted in the wilderness, In a dry and thirsty land.

А тепер посадили її на пустині, у краї сухому й безвідному,

14 F ire has come out from a rod of her branches And devoured her fruit, So that she has no strong branch— a scepter for ruling.’” This is a lamentation, and has become a lamentation.

і вийшов огонь із прута її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцного прута, берла на панування... Це пісня жалобна, і буде за пісню жалоби вона.