1 D ead flies putrefy the perfumer’s ointment, And cause it to give off a foul odor; So does a little folly to one respected for wisdom and honor.

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

2 A wise man’s heart is at his right hand, But a fool’s heart at his left.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

3 E ven when a fool walks along the way, He lacks wisdom, And he shows everyone that he is a fool.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

4 I f the spirit of the ruler rises against you, Do not leave your post; For conciliation pacifies great offenses.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

5 T here is an evil I have seen under the sun, As an error proceeding from the ruler:

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

6 F olly is set in great dignity, While the rich sit in a lowly place.

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

7 I have seen servants on horses, While princes walk on the ground like servants.

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

8 H e who digs a pit will fall into it, And whoever breaks through a wall will be bitten by a serpent.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

9 H e who quarries stones may be hurt by them, And he who splits wood may be endangered by it.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

10 I f the ax is dull, And one does not sharpen the edge, Then he must use more strength; But wisdom brings success.

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

11 A serpent may bite when it is not charmed; The babbler is no different.

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

12 T he words of a wise man’s mouth are gracious, But the lips of a fool shall swallow him up;

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

13 T he words of his mouth begin with foolishness, And the end of his talk is raving madness.

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

14 A fool also multiplies words. No man knows what is to be; Who can tell him what will be after him?

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 T he labor of fools wearies them, For they do not even know how to go to the city!

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 W oe to you, O land, when your king is a child, And your princes feast in the morning!

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

17 B lessed are you, O land, when your king is the son of nobles, And your princes feast at the proper time— For strength and not for drunkenness!

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

18 B ecause of laziness the building decays, And through idleness of hands the house leaks.

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

19 A feast is made for laughter, And wine makes merry; But money answers everything.

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

20 D o not curse the king, even in your thought; Do not curse the rich, even in your bedroom; For a bird of the air may carry your voice, And a bird in flight may tell the matter.

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...