1 T hen it came to pass, at the end of two full years, that Pharaoh had a dream; and behold, he stood by the river.

І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.

2 S uddenly there came up out of the river seven cows, fine looking and fat; and they fed in the meadow.

І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.

3 T hen behold, seven other cows came up after them out of the river, ugly and gaunt, and stood by the other cows on the bank of the river.

А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

4 A nd the ugly and gaunt cows ate up the seven fine looking and fat cows. So Pharaoh awoke.

І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

5 H e slept and dreamed a second time; and suddenly seven heads of grain came up on one stalk, plump and good.

І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

6 T hen behold, seven thin heads, blighted by the east wind, sprang up after them.

А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

7 A nd the seven thin heads devoured the seven plump and full heads. So Pharaoh awoke, and indeed, it was a dream.

І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.

8 N ow it came to pass in the morning that his spirit was troubled, and he sent and called for all the magicians of Egypt and all its wise men. And Pharaoh told them his dreams, but there was no one who could interpret them for Pharaoh.

І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

9 T hen the chief butler spoke to Pharaoh, saying: “I remember my faults this day.

І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.

10 W hen Pharaoh was angry with his servants, and put me in custody in the house of the captain of the guard, both me and the chief baker,

Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.

11 w e each had a dream in one night, he and I. Each of us dreamed according to the interpretation of his own dream.

І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.

12 N ow there was a young Hebrew man with us there, a servant of the captain of the guard. And we told him, and he interpreted our dreams for us; to each man he interpreted according to his own dream.

А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

13 A nd it came to pass, just as he interpreted for us, so it happened. He restored me to my office, and he hanged him.”

І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.

14 T hen Pharaoh sent and called Joseph, and they brought him quickly out of the dungeon; and he shaved, changed his clothing, and came to Pharaoh.

І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.

15 A nd Pharaoh said to Joseph, “I have had a dream, and there is no one who can interpret it. But I have heard it said of you that you can understand a dream, to interpret it.”

І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.

16 S o Joseph answered Pharaoh, saying, “ It is not in me; God will give Pharaoh an answer of peace.”

А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.

17 T hen Pharaoh said to Joseph: “Behold, in my dream I stood on the bank of the river.

І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.

18 S uddenly seven cows came up out of the river, fine looking and fat; and they fed in the meadow.

І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.

19 T hen behold, seven other cows came up after them, poor and very ugly and gaunt, such ugliness as I have never seen in all the land of Egypt.

А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

20 A nd the gaunt and ugly cows ate up the first seven, the fat cows.

І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.

21 W hen they had eaten them up, no one would have known that they had eaten them, for they were just as ugly as at the beginning. So I awoke.

І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

22 A lso I saw in my dream, and suddenly seven heads came up on one stalk, full and good.

І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

23 T hen behold, seven heads, withered, thin, and blighted by the east wind, sprang up after them.

А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

24 A nd the thin heads devoured the seven good heads. So I told this to the magicians, but there was no one who could explain it to me.”

І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.

25 T hen Joseph said to Pharaoh, “The dreams of Pharaoh are one; God has shown Pharaoh what He is about to do:

І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.

26 T he seven good cows are seven years, and the seven good heads are seven years; the dreams are one.

Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.

27 A nd the seven thin and ugly cows which came up after them are seven years, and the seven empty heads blighted by the east wind are seven years of famine.

А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.

28 T his is the thing which I have spoken to Pharaoh. God has shown Pharaoh what He is about to do.

Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.

29 I ndeed seven years of great plenty will come throughout all the land of Egypt;

Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.

30 b ut after them seven years of famine will arise, and all the plenty will be forgotten in the land of Egypt; and the famine will deplete the land.

А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

31 S o the plenty will not be known in the land because of the famine following, for it will be very severe.

І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.

32 A nd the dream was repeated to Pharaoh twice because the thing is established by God, and God will shortly bring it to pass.

А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

33 “ Now therefore, let Pharaoh select a discerning and wise man, and set him over the land of Egypt.

А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

34 L et Pharaoh do this, and let him appoint officers over the land, to collect one-fifth of the produce of the land of Egypt in the seven plentiful years.

Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

35 A nd let them gather all the food of those good years that are coming, and store up grain under the authority of Pharaoh, and let them keep food in the cities.

І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

36 T hen that food shall be as a reserve for the land for the seven years of famine which shall be in the land of Egypt, that the land may not perish during the famine.” Joseph’s Rise to Power

І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.

37 S o the advice was good in the eyes of Pharaoh and in the eyes of all his servants.

І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.

38 A nd Pharaoh said to his servants, “Can we find such a one as this, a man in whom is the Spirit of God?”

І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?

39 T hen Pharaoh said to Joseph, “Inasmuch as God has shown you all this, there is no one as discerning and wise as you.

І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

40 Y ou shall be over my house, and all my people shall be ruled according to your word; only in regard to the throne will I be greater than you.”

Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.

41 A nd Pharaoh said to Joseph, “See, I have set you over all the land of Egypt.”

І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.

42 T hen Pharaoh took his signet ring off his hand and put it on Joseph’s hand; and he clothed him in garments of fine linen and put a gold chain around his neck.

І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

43 A nd he had him ride in the second chariot which he had; and they cried out before him, “Bow the knee!” So he set him over all the land of Egypt.

І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.

44 P haraoh also said to Joseph, “I am Pharaoh, and without your consent no man may lift his hand or foot in all the land of Egypt.”

І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.

45 A nd Pharaoh called Joseph’s name Zaphnath-Paaneah. And he gave him as a wife Asenath, the daughter of Poti-Pherah priest of On. So Joseph went out over all the land of Egypt.

І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

46 J oseph was thirty years old when he stood before Pharaoh king of Egypt. And Joseph went out from the presence of Pharaoh, and went throughout all the land of Egypt.

А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

47 N ow in the seven plentiful years the ground brought forth abundantly.

А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

48 S o he gathered up all the food of the seven years which were in the land of Egypt, and laid up the food in the cities; he laid up in every city the food of the fields which surrounded them.

І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.

49 J oseph gathered very much grain, as the sand of the sea, until he stopped counting, for it was immeasurable.

І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

50 A nd to Joseph were born two sons before the years of famine came, whom Asenath, the daughter of Poti-Pherah priest of On, bore to him.

А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

51 J oseph called the name of the firstborn Manasseh: “For God has made me forget all my toil and all my father’s house.”

І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.

52 A nd the name of the second he called Ephraim: “For God has caused me to be fruitful in the land of my affliction.”

А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.

53 T hen the seven years of plenty which were in the land of Egypt ended,

І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

54 a nd the seven years of famine began to come, as Joseph had said. The famine was in all lands, but in all the land of Egypt there was bread.

І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

55 S o when all the land of Egypt was famished, the people cried to Pharaoh for bread. Then Pharaoh said to all the Egyptians, “Go to Joseph; whatever he says to you, do.”

Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.

56 T he famine was over all the face of the earth, and Joseph opened all the storehouses and sold to the Egyptians. And the famine became severe in the land of Egypt.

І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

57 S o all countries came to Joseph in Egypt to buy grain, because the famine was severe in all lands.

І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.