1 T hen the Lord said to Moses, “Go in to Pharaoh and tell him, ‘Thus says the Lord God of the Hebrews: “Let My people go, that they may serve Me.

І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

2 F or if you refuse to let them go, and still hold them,

Бо коли ти відмовишся відпустити, і будеш держати їх ще,

3 b ehold, the hand of the Lord will be on your cattle in the field, on the horses, on the donkeys, on the camels, on the oxen, and on the sheep—a very severe pestilence.

то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.

4 A nd the Lord will make a difference between the livestock of Israel and the livestock of Egypt. So nothing shall die of all that belongs to the children of Israel.”’”

І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам.

5 T hen the Lord appointed a set time, saying, “Tomorrow the Lord will do this thing in the land.”

І призначив Господь усталений час, кажучи: Узавтра Господь зробить цю річ у цім краї.

6 S o the Lord did this thing on the next day, and all the livestock of Egypt died; but of the livestock of the children of Israel, not one died.

І зробив Господь ту річ назавтра, і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.

7 T hen Pharaoh sent, and indeed, not even one of the livestock of the Israelites was dead. But the heart of Pharaoh became hard, and he did not let the people go. The Sixth Plague: Boils

І послав фараон довідатись, а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, і не відпустив він народу того!

8 S o the Lord said to Moses and Aaron, “Take for yourselves handfuls of ashes from a furnace, and let Moses scatter it toward the heavens in the sight of Pharaoh.

І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

9 A nd it will become fine dust in all the land of Egypt, and it will cause boils that break out in sores on man and beast throughout all the land of Egypt.”

І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єгипетському краї.

10 T hen they took ashes from the furnace and stood before Pharaoh, and Moses scattered them toward heaven. And they caused boils that break out in sores on man and beast.

І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.

11 A nd the magicians could not stand before Moses because of the boils, for the boils were on the magicians and on all the Egyptians.

А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.

12 B ut the Lord hardened the heart of Pharaoh; and he did not heed them, just as the Lord had spoken to Moses. The Seventh Plague: Hail

І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.

13 T hen the Lord said to Moses, “Rise early in the morning and stand before Pharaoh, and say to him, ‘Thus says the Lord God of the Hebrews: “Let My people go, that they may serve Me,

І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

14 f or at this time I will send all My plagues to your very heart, and on your servants and on your people, that you may know that there is none like Me in all the earth.

Бо цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!

15 N ow if I had stretched out My hand and struck you and your people with pestilence, then you would have been cut off from the earth.

Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі.

16 B ut indeed for this purpose I have raised you up, that I may show My power in you, and that My name may be declared in all the earth.

Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі.

17 A s yet you exalt yourself against My people in that you will not let them go.

Ти ще опираєшся проти народу Мого, щоб їх не відпустити.

18 B ehold, tomorrow about this time I will cause very heavy hail to rain down, such as has not been in Egypt since its founding until now.

Ось Я взавтра, цього саме часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.

19 T herefore send now and gather your livestock and all that you have in the field, for the hail shall come down on every man and every animal which is found in the field and is not brought home; and they shall die.”’”

А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде застукана в полі, і не буде забрана додому, то зійде на них град, і вони повмирають!

20 H e who feared the word of the Lord among the servants of Pharaoh made his servants and his livestock flee to the houses.

Хто з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.

21 B ut he who did not regard the word of the Lord left his servants and his livestock in the field.

А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.

22 T hen the Lord said to Moses, “Stretch out your hand toward heaven, that there may be hail in all the land of Egypt—on man, on beast, and on every herb of the field, throughout the land of Egypt.”

І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба, і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в єгипетській землі!

23 A nd Moses stretched out his rod toward heaven; and the Lord sent thunder and hail, and fire darted to the ground. And the Lord rained hail on the land of Egypt.

І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.

24 S o there was hail, and fire mingled with the hail, so very heavy that there was none like it in all the land of Egypt since it became a nation.

І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.

25 A nd the hail struck throughout the whole land of Egypt, all that was in the field, both man and beast; and the hail struck every herb of the field and broke every tree of the field.

І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, від людини аж до худоби! І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове дерево поламав!

26 O nly in the land of Goshen, where the children of Israel were, there was no hail.

Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.

27 A nd Pharaoh sent and called for Moses and Aaron, and said to them, “I have sinned this time. The Lord is righteous, and my people and I are wicked.

І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: Згрішив я тим разом! Господь справедливий, а я та народ мій несправедливі!

28 E ntreat the Lord, that there may be no more mighty thundering and hail, for it is enough. I will let you go, and you shall stay no longer.”

Благайте Господа, і досить бути Божим громам та градові! А я відпущу вас, і ви більше не залишитеся...

29 S o Moses said to him, “As soon as I have gone out of the city, I will spread out my hands to the Lord; the thunder will cease, and there will be no more hail, that you may know that the earth is the Lord ’s.

І сказав до нього Мойсей: Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, громи перестануть, а граду вже не буде, щоб ти знав, що Господня ця земля!

30 B ut as for you and your servants, I know that you will not yet fear the Lord God.”

А ти й раби твої, знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!

31 N ow the flax and the barley were struck, for the barley was in the head and the flax was in bud.

А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.

32 B ut the wheat and the spelt were not struck, for they are late crops.

А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.

33 S o Moses went out of the city from Pharaoh and spread out his hands to the Lord; then the thunder and the hail ceased, and the rain was not poured on the earth.

І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перестали громи та град, а дощ не лив на землю.

34 A nd when Pharaoh saw that the rain, the hail, and the thunder had ceased, he sinned yet more; and he hardened his heart, he and his servants.

І побачив фараон, що перестав дощ, і град та громи, та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби його.

35 S o the heart of Pharaoh was hard; neither would he let the children of Israel go, as the Lord had spoken by Moses.

І стало запеклим фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.