1 T hen indeed, even the first covenant had ordinances of divine service and the earthly sanctuary.

Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.

2 F or a tabernacle was prepared: the first part, in which was the lampstand, the table, and the showbread, which is called the sanctuary;

Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.

3 a nd behind the second veil, the part of the tabernacle which is called the Holiest of All,

А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.

4 w hich had the golden censer and the ark of the covenant overlaid on all sides with gold, in which were the golden pot that had the manna, Aaron’s rod that budded, and the tablets of the covenant;

Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.

5 a nd above it were the cherubim of glory overshadowing the mercy seat. Of these things we cannot now speak in detail. Limitations of the Earthly Service

А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.

6 N ow when these things had been thus prepared, the priests always went into the first part of the tabernacle, performing the services.

При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,

7 B ut into the second part the high priest went alone once a year, not without blood, which he offered for himself and for the people’s sins committed in ignorance;

а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.

8 t he Holy Spirit indicating this, that the way into the Holiest of All was not yet made manifest while the first tabernacle was still standing.

Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.

9 I t was symbolic for the present time in which both gifts and sacrifices are offered which cannot make him who performed the service perfect in regard to the conscience—

Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,

10 c oncerned only with foods and drinks, various washings, and fleshly ordinances imposed until the time of reformation. The Heavenly Sanctuary

що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.

11 B ut Christ came as High Priest of the good things to come, with the greater and more perfect tabernacle not made with hands, that is, not of this creation.

Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,

12 N ot with the blood of goats and calves, but with His own blood He entered the Most Holy Place once for all, having obtained eternal redemption.

і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.

13 F or if the blood of bulls and goats and the ashes of a heifer, sprinkling the unclean, sanctifies for the purifying of the flesh,

Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,

14 h ow much more shall the blood of Christ, who through the eternal Spirit offered Himself without spot to God, cleanse your conscience from dead works to serve the living God?

скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

15 A nd for this reason He is the Mediator of the new covenant, by means of death, for the redemption of the transgressions under the first covenant, that those who are called may receive the promise of the eternal inheritance. The Mediator’s Death Necessary

Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.

16 F or where there is a testament, there must also of necessity be the death of the testator.

Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,

17 F or a testament is in force after men are dead, since it has no power at all while the testator lives.

заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.

18 T herefore not even the first covenant was dedicated without blood.

Тому й перший заповіт освячений був не без крови:

19 F or when Moses had spoken every precept to all the people according to the law, he took the blood of calves and goats, with water, scarlet wool, and hyssop, and sprinkled both the book itself and all the people,

Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,

20 s aying, “This is the blood of the covenant which God has commanded you.”

проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!

21 T hen likewise he sprinkled with blood both the tabernacle and all the vessels of the ministry.

Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.

22 A nd according to the law almost all things are purified with blood, and without shedding of blood there is no remission. Greatness of Christ’s Sacrifice

І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.

23 T herefore it was necessary that the copies of the things in the heavens should be purified with these, but the heavenly things themselves with better sacrifices than these.

Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.

24 F or Christ has not entered the holy places made with hands, which are copies of the true, but into heaven itself, now to appear in the presence of God for us;

Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,

25 n ot that He should offer Himself often, as the high priest enters the Most Holy Place every year with blood of another—

і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,

26 H e then would have had to suffer often since the foundation of the world; but now, once at the end of the ages, He has appeared to put away sin by the sacrifice of Himself.

бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

27 A nd as it is appointed for men to die once, but after this the judgment,

І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,

28 s o Christ was offered once to bear the sins of many. To those who eagerly wait for Him He will appear a second time, apart from sin, for salvation.

так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.