1 B ut Jesus went to the Mount of Olives.

Ісус же на гору Оливну пішов.

2 N ow early in the morning He came again into the temple, and all the people came to Him; and He sat down and taught them.

А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

3 T hen the scribes and Pharisees brought to Him a woman caught in adultery. And when they had set her in the midst,

І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,

4 t hey said to Him, “Teacher, this woman was caught in adultery, in the very act.

та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...

5 N ow Moses, in the law, commanded us that such should be stoned. But what do You say?”

Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?

6 T his they said, testing Him, that they might have something of which to accuse Him. But Jesus stooped down and wrote on the ground with His finger, as though He did not hear.

Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...

7 S o when they continued asking Him, He raised Himself up and said to them, “He who is without sin among you, let him throw a stone at her first.”

А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...

8 A nd again He stooped down and wrote on the ground.

І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...

9 T hen those who heard it, being convicted by their conscience, went out one by one, beginning with the oldest even to the last. And Jesus was left alone, and the woman standing in the midst.

А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...

10 W hen Jesus had raised Himself up and saw no one but the woman, He said to her, “Woman, where are those accusers of yours? Has no one condemned you?”

І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?

11 S he said, “No one, Lord.” And Jesus said to her, “Neither do I condemn you; go and sin no more.”

А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!

12 T hen Jesus spoke to them again, saying, “I am the light of the world. He who follows Me shall not walk in darkness, but have the light of life.” Jesus Defends His Self-Witness

І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.

13 T he Pharisees therefore said to Him, “You bear witness of Yourself; Your witness is not true.”

Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.

14 J esus answered and said to them, “Even if I bear witness of Myself, My witness is true, for I know where I came from and where I am going; but you do not know where I come from and where I am going.

Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.

15 Y ou judge according to the flesh; I judge no one.

Ви за тілом судите, Я не суджу нікого.

16 A nd yet if I do judge, My judgment is true; for I am not alone, but I am with the Father who sent Me.

А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

17 I t is also written in your law that the testimony of two men is true.

Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.

18 I am One who bears witness of Myself, and the Father who sent Me bears witness of Me.”

Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.

19 T hen they said to Him, “Where is Your Father?” Jesus answered, “You know neither Me nor My Father. If you had known Me, you would have known My Father also.”

І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.

20 T hese words Jesus spoke in the treasury, as He taught in the temple; and no one laid hands on Him, for His hour had not yet come. Jesus Predicts His Departure

Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...

21 T hen Jesus said to them again, “I am going away, and you will seek Me, and will die in your sin. Where I go you cannot come.”

І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...

22 S o the Jews said, “Will He kill Himself, because He says, ‘Where I go you cannot come’ ?”

А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?

23 A nd He said to them, “You are from beneath; I am from above. You are of this world; I am not of this world.

І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

24 T herefore I said to you that you will die in your sins; for if you do not believe that I am He, you will die in your sins.”

Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.

25 T hen they said to Him, “Who are You?” And Jesus said to them, “Just what I have been saying to you from the beginning.

А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.

26 I have many things to say and to judge concerning you, but He who sent Me is true; and I speak to the world those things which I heard from Him.”

Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.

27 T hey did not understand that He spoke to them of the Father.

Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

28 T hen Jesus said to them, “When you lift up the Son of Man, then you will know that I am He, and that I do nothing of Myself; but as My Father taught Me, I speak these things.

Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.

29 A nd He who sent Me is with Me. The Father has not left Me alone, for I always do those things that please Him.”

А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.

30 A s He spoke these words, many believed in Him. The Truth Shall Make You Free

Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

31 T hen Jesus said to those Jews who believed Him, “If you abide in My word, you are My disciples indeed.

Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,

32 A nd you shall know the truth, and the truth shall make you free.”

і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!

33 T hey answered Him, “We are Abraham’s descendants, and have never been in bondage to anyone. How can You say, ‘You will be made free’ ?”

Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?

34 J esus answered them, “Most assuredly, I say to you, whoever commits sin is a slave of sin.

Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

35 A nd a slave does not abide in the house forever, but a son abides forever.

І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

36 T herefore if the Son makes you free, you shall be free indeed. Abraham’s Seed and Satan’s

Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

37 “ I know that you are Abraham’s descendants, but you seek to kill Me, because My word has no place in you.

Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

38 I speak what I have seen with My Father, and you do what you have seen with your father.”

Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.

39 T hey answered and said to Him, “Abraham is our father.” Jesus said to them, “If you were Abraham’s children, you would do the works of Abraham.

Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.

40 B ut now you seek to kill Me, a Man who has told you the truth which I heard from God. Abraham did not do this.

А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

41 Y ou do the deeds of your father.” Then they said to Him, “We were not born of fornication; we have one Father—God.”

Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.

42 J esus said to them, “If God were your Father, you would love Me, for I proceeded forth and came from God; nor have I come of Myself, but He sent Me.

А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

43 W hy do you not understand My speech? Because you are not able to listen to My word.

Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.

44 Y ou are of your father the devil, and the desires of your father you want to do. He was a murderer from the beginning, and does not stand in the truth, because there is no truth in him. When he speaks a lie, he speaks from his own resources, for he is a liar and the father of it.

Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.

45 B ut because I tell the truth, you do not believe Me.

А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.

46 W hich of you convicts Me of sin? And if I tell the truth, why do you not believe Me?

Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?

47 H e who is of God hears God’s words; therefore you do not hear, because you are not of God.” Before Abraham Was, I AM

Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.

48 T hen the Jews answered and said to Him, “Do we not say rightly that You are a Samaritan and have a demon?”

Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?

49 J esus answered, “I do not have a demon; but I honor My Father, and you dishonor Me.

Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.

50 A nd I do not seek My own glory; there is One who seeks and judges.

Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.

51 M ost assuredly, I say to you, if anyone keeps My word he shall never see death.”

Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!

52 T hen the Jews said to Him, “Now we know that You have a demon! Abraham is dead, and the prophets; and You say, ‘If anyone keeps My word he shall never taste death.’

І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

53 A re You greater than our father Abraham, who is dead? And the prophets are dead. Who do You make Yourself out to be?”

Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?

54 J esus answered, “If I honor Myself, My honor is nothing. It is My Father who honors Me, of whom you say that He is your God.

Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

55 Y et you have not known Him, but I know Him. And if I say, ‘I do not know Him,’ I shall be a liar like you; but I do know Him and keep His word.

І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.

56 Y our father Abraham rejoiced to see My day, and he saw it and was glad.”

Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.

57 T hen the Jews said to Him, “You are not yet fifty years old, and have You seen Abraham?”

А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?

58 J esus said to them, “Most assuredly, I say to you, before Abraham was, I AM.”

Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.

59 T hen they took up stones to throw at Him; but Jesus hid Himself and went out of the temple, going through the midst of them, and so passed by.

І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.