1 I t happened after this that David inquired of the Lord, saying, “Shall I go up to any of the cities of Judah?” And the Lord said to him, “Go up.” David said, “Where shall I go up?” And He said, “To Hebron.”

І сталося потому, і запитався Давид Господа, говорячи: Чи йти мені в одне з Юдиних міст? А Господь відказав йому: Іди! І сказав Давид: Куди я піду? А Він відказав: У Хеврон!

2 S o David went up there, and his two wives also, Ahinoam the Jezreelitess, and Abigail the widow of Nabal the Carmelite.

І ввійшов туди Давид, а також дві жінки його: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелянина Навала.

3 A nd David brought up the men who were with him, every man with his household. So they dwelt in the cities of Hebron.

І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осілися по хевронських містах.

4 T hen the men of Judah came, and there they anointed David king over the house of Judah. And they told David, saying, “The men of Jabesh Gilead were the ones who buried Saul.”

І посходилися Юдині мужі, і помазали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли, кажучи: Люди ґілеадського Явешу поховали Саула.

5 S o David sent messengers to the men of Jabesh Gilead, and said to them, “You are blessed of the Lord, for you have shown this kindness to your lord, to Saul, and have buried him.

І послав Давид людей до ґілеадського Явешу, і сказав до них: Благословенні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та поховали його!

6 A nd now may the Lord show kindness and truth to you. I also will repay you this kindness, because you have done this thing.

А тепер нехай Господь зробить вам милість та правду, і я теж зроблю вам те добро за те, що ви зробили цю річ.

7 N ow therefore, let your hands be strengthened, and be valiant; for your master Saul is dead, and also the house of Judah has anointed me king over them.” Ishbosheth Made King of Israel

А тепер нехай зміцняться ваші руки, і будьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім помазав мене царем над собою.

8 B ut Abner the son of Ner, commander of Saul’s army, took Ishbosheth the son of Saul and brought him over to Mahanaim;

А Авнер, Нерів син, провідник Саулового війська, узяв Іш-Бошета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9 a nd he made him king over Gilead, over the Ashurites, over Jezreel, over Ephraim, over Benjamin, and over all Israel.

І він настановив його царем над Ґілеадом, і над Ашуреянином, і над Їзреелем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10 I shbosheth, Saul’s son, was forty years old when he began to reign over Israel, and he reigned two years. Only the house of Judah followed David.

Іш-Бошет, Саулів син, був віку сорока літ, коли зацарював над Ізраїлем, і царював два роки, тільки дім Юди був за Давидом.

11 A nd the time that David was king in Hebron over the house of Judah was seven years and six months. Israel and Judah at War

А число днів, що Давид був царем у Хевроні над Юдиним домом, сім літ і шість місяців.

12 N ow Abner the son of Ner, and the servants of Ishbosheth the son of Saul, went out from Mahanaim to Gibeon.

І вийшов Авнер, Нерів син, та слуги Іш-Бошета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

13 A nd Joab the son of Zeruiah, and the servants of David, went out and met them by the pool of Gibeon. So they sat down, one on one side of the pool and the other on the other side of the pool.

А Йоав, син Церуї, та Давидові слуги вийшли й зустріли їх разом при ґів'онському ставі. І засіли вони ті з того боку ставу, а ті з цього боку ставу.

14 T hen Abner said to Joab, “Let the young men now arise and compete before us.” And Joab said, “Let them arise.”

І сказав Авнер до Йоава: Нехай встануть ці юнаки, і побавляться перед нами! І сказав Йоав: Нехай встануть.

15 S o they arose and went over by number, twelve from Benjamin, followers of Ishbosheth the son of Saul, and twelve from the servants of David.

І встали, і перейшли в числі дванадцяти для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16 A nd each one grasped his opponent by the head and thrust his sword in his opponent’s side; so they fell down together. Therefore that place was called the Field of Sharp Swords, which is in Gibeon.

І схопили один одного за голову, та й всадили свого меча до боку один одного, і попадали разом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'оні.

17 S o there was a very fierce battle that day, and Abner and the men of Israel were beaten before the servants of David.

І знявся того дня дуже жорстокий бій, і був побитий Авнер та Ізраїлеві люди Давидовими слугами.

18 N ow the three sons of Zeruiah were there: Joab and Abishai and Asahel. And Asahel was as fleet of foot as a wild gazelle.

І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легкий в ногах своїх, як польова та газеля.

19 S o Asahel pursued Abner, and in going he did not turn to the right hand or to the left from following Abner.

І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані праворуч, ані ліворуч із погоні за Авнером.

20 T hen Abner looked behind him and said, “ Are you Asahel?” He answered, “I am. ”

І обернувся Авнер позад себе й сказав: Чи це ти, Асаїле? А той відказав: Я.

21 A nd Abner said to him, “Turn aside to your right hand or to your left, and lay hold on one of the young men and take his armor for yourself.” But Asahel would not turn aside from following him.

І сказав йому Авнер: Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи собі одного із слуг, і візьми собі зброю його. Та не хотів Асаїл спинити погоні за ним.

22 S o Abner said again to Asahel, “Turn aside from following me. Why should I strike you to the ground? How then could I face your brother Joab?”

А Авнер знов говорив до Асаїла: Спинися в гонитві за мною! Нащо я вб'ю тебе? І як зведу я обличчя своє до брата твого Йоава?

23 H owever, he refused to turn aside. Therefore Abner struck him in the stomach with the blunt end of the spear, so that the spear came out of his back; and he fell down there and died on the spot. So it was that as many as came to the place where Asahel fell down and died, stood still.

А той відмовився спинитися. І вдарив його Авнер заднім кінцем списа в живіт, і спис вийшов іззаду його! І впав він там, і помер на місці... І сталося, кожен, хто приходив до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

24 J oab and Abishai also pursued Abner. And the sun was going down when they came to the hill of Ammah, which is before Giah by the road to the Wilderness of Gibeon.

І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'онської пустині.

25 N ow the children of Benjamin gathered together behind Abner and became a unit, and took their stand on top of a hill.

І зібралися Веніяминові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спинилися на верхів'ї одного взгір'я.

26 T hen Abner called to Joab and said, “Shall the sword devour forever? Do you not know that it will be bitter in the latter end? How long will it be then until you tell the people to return from pursuing their brethren?”

І кликнув Авнер до Йоава й сказав: Чи завжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гіркота буде наостанку? І аж доки ти не скажеш народові спинитися в гонитві за своїми братами?

27 A nd Joab said, “ As God lives, unless you had spoken, surely then by morning all the people would have given up pursuing their brethren.”

А Йоав відказав: Як живий Бог, коли б ти не сказав був іншого, то ще від ранку народ був би перестав гнатися за братом своїм.

28 S o Joab blew a trumpet; and all the people stood still and did not pursue Israel anymore, nor did they fight anymore.

І засурмив Йоав у сурму, і спинився ввесь народ, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воювали.

29 T hen Abner and his men went on all that night through the plain, crossed over the Jordan, and went through all Bithron; and they came to Mahanaim.

А Авнер та люди його йшли степом усю ту ніч, і перейшли Йордан, і пройшли ввесь Бітрон, і прийшли до Маханаїму.

30 S o Joab returned from pursuing Abner. And when he had gathered all the people together, there were missing of David’s servants nineteen men and Asahel.

І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь народ, і забракло з Давидових слуг дев'ятнадцяти чоловіка та Асаїла.

31 B ut the servants of David had struck down, of Benjamin and Abner’s men, three hundred and sixty men who died.

А Давидові слуги побили з Веніямина та з людей Авнера, три сотні й шістдесят чоловіка, що померли.

32 T hen they took up Asahel and buried him in his father’s tomb, which was in Bethlehem. And Joab and his men went all night, and they came to Hebron at daybreak.

І винесли Асаїла, і поховали його в гробі батька його, що в Віфлеємі. І йшли цілу ніч Йоав та люди його, а розсвіло їм у Хевроні.