1 “ At that time,” says the Lord, “they shall bring out the bones of the kings of Judah, and the bones of its princes, and the bones of the priests, and the bones of the prophets, and the bones of the inhabitants of Jerusalem, out of their graves.
Того часу, говорить Господь, повитягують кості царів Юди та кості його князів, і кості священиків, і кості пророків, і кості мешканців Єрусалиму з їхніх гробів,
2 T hey shall spread them before the sun and the moon and all the host of heaven, which they have loved and which they have served and after which they have walked, which they have sought and which they have worshiped. They shall not be gathered nor buried; they shall be like refuse on the face of the earth.
і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма небесними світилами, яких вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверталися до них, і що вклонялися їм. Не будуть вони зібрані й не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!
3 T hen death shall be chosen rather than life by all the residue of those who remain of this evil family, who remain in all the places where I have driven them,” says the Lord of hosts. The Peril of False Teaching
І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позосталих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганяв, говорить Господь Саваот.
4 “ Moreover you shall say to them, ‘Thus says the Lord: “Will they fall and not rise? Will one turn away and not return?
І скажеш до них: Так говорить Господь: Хіба падають і не встають? Хіба хто відступить, то вже не вертається?
5 W hy has this people slidden back, Jerusalem, in a perpetual backsliding? They hold fast to deceit, They refuse to return.
Чому відступив оцей єрусалимський народ усевічним відступленням? Міцно схопились вони за оману, не хочуть навернутись.
6 I listened and heard, But they do not speak aright. No man repented of his wickedness, Saying, ‘What have I done?’ Everyone turned to his own course, As the horse rushes into the battle.
Прислухався Я й слухав: неправду говорять, немає нікого, хто б каявсь у своєму лукавстві, говорячи: Що я зробив? Кожен з них обертається до свого бігу, мов той кінь, що женеться у бій...
7 “ Even the stork in the heavens Knows her appointed times; And the turtledove, the swift, and the swallow Observe the time of their coming. But My people do not know the judgment of the Lord.
І відає бусел у повітрі умовлений час свій, а горлиця й ластівка та журавель стережуть час прилету свого, а народ Мій не знає Господнього права!...
8 “ How can you say, ‘We are wise, And the law of the Lord is with us’? Look, the false pen of the scribe certainly works falsehood.
Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Закон? Ось справді брехнею вчинило його брехливе писарське писальце!
9 T he wise men are ashamed, They are dismayed and taken. Behold, they have rejected the word of the Lord; So what wisdom do they have?
Засоромлені ці мудреці, збентежилися й були схоплені. Ось вони слово Господнє відкинули, що ж за мудрість ще мають вони?
10 T herefore I will give their wives to others, And their fields to those who will inherit them; Because from the least even to the greatest Everyone is given to covetousness; From the prophet even to the priest Everyone deals falsely.
Тому їхніх жінок віддам іншим, а їхні поля здобувцям, бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству, від пророка та аж до священика чинять неправду!...
11 F or they have healed the hurt of the daughter of My people slightly, Saying, ‘Peace, peace!’ When there is no peace.
І легенько лікують нещастя народу Мого, говорячи: Мир, мир, а миру нема!
12 W ere they ashamed when they had committed abomination? No! They were not at all ashamed, Nor did they know how to blush. Therefore they shall fall among those who fall; In the time of their punishment They shall be cast down,” says the Lord.
Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і застидатись не вміють, тому то впадуть між упалими в часі навіщення їх, спіткнуться, говорить Господь...
13 “ I will surely consume them,” says the Lord. “No grapes shall be on the vine, Nor figs on the fig tree, And the leaf shall fade; And the things I have given them shall pass away from them.”’”
Зберу їх дощенту, говорить Господь: не буде ягід у них на винограді, і не буде на фіґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'яне, і пошлю їм таких, що їх поїдять...
14 “ Why do we sit still? Assemble yourselves, And let us enter the fortified cities, And let us be silent there. For the Lord our God has put us to silence And given us water of gall to drink, Because we have sinned against the Lord.
Пощо ми сидимо? Збирайтесь та підемо в твердинні міста та й погинемо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми згинемо, і напоїв нас водою трійливою, бо ми Господеві згрішили...
15 “ We looked for peace, but no good came; And for a time of health, and there was trouble!
Ми миру чекали, й немає добра, часу вилікування й ось жах!
16 T he snorting of His horses was heard from Dan. The whole land trembled at the sound of the neighing of His strong ones; For they have come and devoured the land and all that is in it, The city and those who dwell in it.”
Чути фиркання коней його аж від Дану, від гуку іржання його жеребців уся земля затремтіла! І прийдуть вони, й пожеруть усю землю та повню її, місто й тих, хто замешкує в ньому...
17 “ For behold, I will send serpents among you, Vipers which cannot be charmed, And they shall bite you,” says the Lord. The Prophet Mourns for the People
Бо ось Я пошлю проти вас тих вужів та гадюк, що немає закляття на них, і вони вас кусатимуть, каже Господь!
18 I would comfort myself in sorrow; My heart is faint in me.
Яка моя втіха у смутку? Болить мені серце моє...
19 L isten! The voice, The cry of the daughter of my people From a far country: “ Is not the Lord in Zion? Is not her King in her?” “Why have they provoked Me to anger With their carved images— With foreign idols?”
Ось голосіння дочки Мого народу з далекого краю: Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар? Нащо Мене розгнівили своїми бовванами, тими чужими марнотами?
20 “ The harvest is past, The summer is ended, And we are not saved!”
Минули жнива, покінчилося літо, а ми не спасені...
21 F or the hurt of the daughter of my people I am hurt. I am mourning; Astonishment has taken hold of me.
Через нещастя дочки народу мого знещасливлений я, і міцно страхіття мене обняло...
22 I s there no balm in Gilead, Is there no physician there? Why then is there no recovery For the health of the daughter of my people?
Чи немає бальзаму в Ґілеаді? Чи ж немає там лікаря? Чому нема вилікування для доньки народу Мого?