1 T hen Joshua gathered all the tribes of Israel to Shechem and called for the elders of Israel, for their heads, for their judges, and for their officers; and they presented themselves before God.
І зібрав Ісус усі Ізраїлеві племена до Сихему, і покликав Ізраїлевих старших, і голів його, і суддів його, і урядників його, і поставали вони перед Божим лицем.
2 A nd Joshua said to all the people, “Thus says the Lord God of Israel: ‘Your fathers, including Terah, the father of Abraham and the father of Nahor, dwelt on the other side of the River in old times; and they served other gods.
І сказав Ісус до всього народу: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: По тім боці Річки сиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Авраамів та батько Нахорів, і служили іншим богам.
3 T hen I took your father Abraham from the other side of the River, led him throughout all the land of Canaan, and multiplied his descendants and gave him Isaac.
І взяв Я вашого батька Авраама з того боку Річки, і водив його по всьому ханаанському Краї, і розмножив насіння його, і дав йому Ісака.
4 T o Isaac I gave Jacob and Esau. To Esau I gave the mountains of Seir to possess, but Jacob and his children went down to Egypt.
І дав Я Ісакові Якова та Ісава, і дав Ісавові гору Сеїр, щоб її посів, а Яків та сини його зійшли до Єгипту.
5 A lso I sent Moses and Aaron, and I plagued Egypt, according to what I did among them. Afterward I brought you out.
І послав Я Мойсея та Аарона, та й ударив Єгипет, як зробив Я серед нього, а потому Я вивів вас.
6 ‘ Then I brought your fathers out of Egypt, and you came to the sea; and the Egyptians pursued your fathers with chariots and horsemen to the Red Sea.
І вивів Я ваших батьків із Єгипту, і ввійшли ви до моря, а Єгипет гнався за вашими батьками колесницями та верхівцями до Червоного моря.
7 S o they cried out to the Lord; and He put darkness between you and the Egyptians, brought the sea upon them, and covered them. And your eyes saw what I did in Egypt. Then you dwelt in the wilderness a long time.
І кликали вони до Господа, і Він поклав темряву між вами та між Єгиптянином, і навів на нього море, і воно покрило його, і ваші очі бачили те, що зробив Я в Єгипті. І сиділи ви в пустині багато днів.
8 A nd I brought you into the land of the Amorites, who dwelt on the other side of the Jordan, and they fought with you. But I gave them into your hand, that you might possess their land, and I destroyed them from before you.
І ввів я вас до краю амореян, що сидять по тім боці Йордану, і вони воювали з вами, а Я дав їх у вашу руку. І ви посіли їхній край, і Я вигубив їх перед вами.
9 T hen Balak the son of Zippor, king of Moab, arose to make war against Israel, and sent and called Balaam the son of Beor to curse you.
І встав був Балак, син Ціппорів, цар моавський, і воював з Ізраїлем. І він послав і покликав Валаама, Беорового сина, щоб проклясти вас.
10 B ut I would not listen to Balaam; therefore he continued to bless you. So I delivered you out of his hand.
Та не хотів Я слухати Валаама, і він, благословляючи, поблагословив вас, і Я врятував вас від його руки.
11 T hen you went over the Jordan and came to Jericho. And the men of Jericho fought against you— also the Amorites, the Perizzites, the Canaanites, the Hittites, the Girgashites, the Hivites, and the Jebusites. But I delivered them into your hand.
І перейшли ви Йордан, і прийшли до Єрихону. І воювали з вами господарі Єрихону: періззеянин, і ханаанеянин, і хіттеянин, і ґірґашеянин, і хіввеянин, і євусеянин, а Я дав їх у вашу руку.
12 I sent the hornet before you which drove them out from before you, also the two kings of the Amorites, but not with your sword or with your bow.
І послав Я перед вами шершня, і він вигнав їх перед вами, двох царів аморейських, не мечем твоїм і не луком твоїм.
13 I have given you a land for which you did not labor, and cities which you did not build, and you dwell in them; you eat of the vineyards and olive groves which you did not plant.’
І дав Я вам Край, що над ним ти не трудився, і міста, що їх ви не будували, і ви осілися в них; виноградники та оливки, яких ви не садили, ви їли.
14 “ Now therefore, fear the Lord, serve Him in sincerity and in truth, and put away the gods which your fathers served on the other side of the River and in Egypt. Serve the Lord!
А тепер бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді, і повідкидайте богів, яким служили ваші батьки на тому боці Річки та в Єгипті, та й служіть Господеві.
15 A nd if it seems evil to you to serve the Lord, choose for yourselves this day whom you will serve, whether the gods which your fathers served that were on the other side of the River, or the gods of the Amorites, in whose land you dwell. But as for me and my house, we will serve the Lord.”
А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та дім мій будемо служити Господеві.
16 S o the people answered and said: “Far be it from us that we should forsake the Lord to serve other gods;
І відповів народ та й сказав: Борони, нас Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам!
17 f or the Lord our God is He who brought us and our fathers up out of the land of Egypt, from the house of bondage, who did those great signs in our sight, and preserved us in all the way that we went and among all the people through whom we passed.
Бо Господь, Бог наш, Він Той, що вивів нас та наших батьків з єгипетського краю, з дому рабства, і що зробив на наших очах ті великі знамена, і стеріг нас на всій дорозі, що нею ми ходили, і по всіх народах, що ми перейшли серед них.
18 A nd the Lord drove out from before us all the people, including the Amorites who dwelt in the land. We also will serve the Lord, for He is our God.”
І повиганяв Господь усі народи та амореянина, мешканця цього Краю, перед нами. І ми будемо служити Господеві, бо Він Бог наш.
19 B ut Joshua said to the people, “You cannot serve the Lord, for He is a holy God. He is a jealous God; He will not forgive your transgressions nor your sins.
І сказав Ісус до народу: Ви не здолієте служити Господеві, бо Він Бог святий, Бог заздрісний Він. Не простить Він вашу провину та ваших гріхів.
20 I f you forsake the Lord and serve foreign gods, then He will turn and do you harm and consume you, after He has done you good.”
Коли ви покинете Господа, і будете служити чужим богам, то Він вернеться, і зробить вам зло, і вигубить вас по тому, як робив був добро вам.
21 A nd the people said to Joshua, “No, but we will serve the Lord!”
І сказав народ до Ісуса: Ні, таки Господеві будемо служити!
22 S o Joshua said to the people, “You are witnesses against yourselves that you have chosen the Lord for yourselves, to serve Him.” And they said, “ We are witnesses!”
І сказав Ісус до народу: Ви свідки на себе, що ви вибрали Господа служити Йому. І сказали вони: Свідки!
23 “ Now therefore,” he said, “put away the foreign gods which are among you, and incline your heart to the Lord God of Israel.”
А тепер покиньте чужих богів, що серед вас, і прихиліть своє серце до Господа, Бога Ізраїлевого.
24 A nd the people said to Joshua, “The Lord our God we will serve, and His voice we will obey!”
І сказав народ до Ісуса: Господеві, Богові нашому, ми будемо служити, а голосу Його будемо слухатися!
25 S o Joshua made a covenant with the people that day, and made for them a statute and an ordinance in Shechem.
І склав Ісус заповіта з народом того дня, і дав йому постанови та закони в Сихемі.
26 T hen Joshua wrote these words in the Book of the Law of God. And he took a large stone, and set it up there under the oak that was by the sanctuary of the Lord.
І написав Ісус ті слова в книзі Божого Закону, і взяв великого каменя, та й поставив його там під тим дубом, що в Господній святині.
27 A nd Joshua said to all the people, “Behold, this stone shall be a witness to us, for it has heard all the words of the Lord which He spoke to us. It shall therefore be a witness to you, lest you deny your God.”
І сказав Ісус до всього народу: Ось оцей камінь буде на нас на свідчення, бо він чув усі Господні слова, що Він говорив з нами. І він буде на вас за свідка, щоб ви не виреклися вашого Бога.
28 S o Joshua let the people depart, each to his own inheritance. Death of Joshua and Eleazar
І відпустив Ісус народ, кожного до спадку його.
29 N ow it came to pass after these things that Joshua the son of Nun, the servant of the Lord, died, being one hundred and ten years old.
І сталося по тих випадках, і вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.
30 A nd they buried him within the border of his inheritance at Timnath Serah, which is in the mountains of Ephraim, on the north side of Mount Gaash.
І поховали його в границі спадку його, у Тімнат-Серахові, що в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.
31 I srael served the Lord all the days of Joshua, and all the days of the elders who outlived Joshua, who had known all the works of the Lord which He had done for Israel.
І служив Ізраїль Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, що продовжили дні свої по Ісусі, і що знали всякий чин Господній, що зробив Він Ізраїлеві.
32 T he bones of Joseph, which the children of Israel had brought up out of Egypt, they buried at Shechem, in the plot of ground which Jacob had bought from the sons of Hamor the father of Shechem for one hundred pieces of silver, and which had become an inheritance of the children of Joseph.
А Йосипові кості, які Ізраїлеві сини винесли були з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, що купив був Яків від синів Гамора, Сихемового батька, за сто кеситів.
33 A nd Eleazar the son of Aaron died. They buried him in a hill belonging to Phinehas his son, which was given to him in the mountains of Ephraim.
І Елеазар, син Ааронів, умер, і поховали його на верхів'ї Пінхаса, його сина, яке було йому дане на Єфремовій горі.