1 N ow the men of Ephraim said to him, “Why have you done this to us by not calling us when you went to fight with the Midianites?” And they reprimanded him sharply.

І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.

2 S o he said to them, “What have I done now in comparison with you? Is not the gleaning of the grapes of Ephraim better than the vintage of Abiezer?

І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?

3 G od has delivered into your hands the princes of Midian, Oreb and Zeeb. And what was I able to do in comparison with you?” Then their anger toward him subsided when he said that.

У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.

4 W hen Gideon came to the Jordan, he and the three hundred men who were with him crossed over, exhausted but still in pursuit.

І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.

5 T hen he said to the men of Succoth, “Please give loaves of bread to the people who follow me, for they are exhausted, and I am pursuing Zebah and Zalmunna, kings of Midian.”

І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.

6 A nd the leaders of Succoth said, “ Are the hands of Zebah and Zalmunna now in your hand, that we should give bread to your army?”

І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?

7 S o Gideon said, “For this cause, when the Lord has delivered Zebah and Zalmunna into my hand, then I will tear your flesh with the thorns of the wilderness and with briers!”

І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!

8 T hen he went up from there to Penuel and spoke to them in the same way. And the men of Penuel answered him as the men of Succoth had answered.

І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.

9 S o he also spoke to the men of Penuel, saying, “When I come back in peace, I will tear down this tower!”

І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб'ю оцю вежу.

10 N ow Zebah and Zalmunna were at Karkor, and their armies with them, about fifteen thousand, all who were left of all the army of the people of the East; for one hundred and twenty thousand men who drew the sword had fallen.

А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п'ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих, що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.

11 T hen Gideon went up by the road of those who dwell in tents on the east of Nobah and Jogbehah; and he attacked the army while the camp felt secure.

А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.

12 W hen Zebah and Zalmunna fled, he pursued them; and he took the two kings of Midian, Zebah and Zalmunna, and routed the whole army.

І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.

13 T hen Gideon the son of Joash returned from battle, from the Ascent of Heres.

І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.

14 A nd he caught a young man of the men of Succoth and interrogated him; and he wrote down for him the leaders of Succoth and its elders, seventy-seven men.

І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоловіка.

15 T hen he came to the men of Succoth and said, “Here are Zebah and Zalmunna, about whom you ridiculed me, saying, ‘ Are the hands of Zebah and Zalmunna now in your hand, that we should give bread to your weary men?’”

І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?

16 A nd he took the elders of the city, and thorns of the wilderness and briers, and with them he taught the men of Succoth.

І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.

17 T hen he tore down the tower of Penuel and killed the men of the city.

А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.

18 A nd he said to Zebah and Zalmunna, “What kind of men were they whom you killed at Tabor?” So they answered, “As you are, so were they; each one resembled the son of a king.”

І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.

19 T hen he said, “They were my brothers, the sons of my mother. As the Lord lives, if you had let them live, I would not kill you.”

А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!

20 A nd he said to Jether his firstborn, “Rise, kill them!” But the youth would not draw his sword; for he was afraid, because he was still a youth.

І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.

21 S o Zebah and Zalmunna said, “Rise yourself, and kill us; for as a man is, so is his strength.” So Gideon arose and killed Zebah and Zalmunna, and took the crescent ornaments that were on their camels’ necks. Gideon’s Ephod

І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.

22 T hen the men of Israel said to Gideon, “Rule over us, both you and your son, and your grandson also; for you have delivered us from the hand of Midian.”

І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.

23 B ut Gideon said to them, “I will not rule over you, nor shall my son rule over you; the Lord shall rule over you.”

І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.

24 T hen Gideon said to them, “I would like to make a request of you, that each of you would give me the earrings from his plunder.” For they had golden earrings, because they were Ishmaelites.

І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.

25 S o they answered, “We will gladly give them. ” And they spread out a garment, and each man threw into it the earrings from his plunder.

І сказали вони: Дати дамо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.

26 N ow the weight of the gold earrings that he requested was one thousand seven hundred shekels of gold, besides the crescent ornaments, pendants, and purple robes which were on the kings of Midian, and besides the chains that were around their camels’ necks.

І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.

27 T hen Gideon made it into an ephod and set it up in his city, Ophrah. And all Israel played the harlot with it there. It became a snare to Gideon and to his house.

А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.

28 T hus Midian was subdued before the children of Israel, so that they lifted their heads no more. And the country was quiet for forty years in the days of Gideon. Death of Gideon

І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.

29 T hen Jerubbaal the son of Joash went and dwelt in his own house.

І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.

30 G ideon had seventy sons who were his own offspring, for he had many wives.

А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.

31 A nd his concubine who was in Shechem also bore him a son, whose name he called Abimelech.

А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім'я йому: Авімелех.

32 N ow Gideon the son of Joash died at a good old age, and was buried in the tomb of Joash his father, in Ophrah of the Abiezrites.

І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.

33 S o it was, as soon as Gideon was dead, that the children of Israel again played the harlot with the Baals, and made Baal-Berith their god.

І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.

34 T hus the children of Israel did not remember the Lord their God, who had delivered them from the hands of all their enemies on every side;

І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.

35 n or did they show kindness to the house of Jerubbaal (Gideon) in accordance with the good he had done for Israel.

І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.