1 F or I considered all this in my heart, so that I could declare it all: that the righteous and the wise and their works are in the hand of God. People know neither love nor hatred by anything they see before them.

Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так само любов чи ненависть: Людина не знає нічого, що є перед нею!

2 A ll things come alike to all: One event happens to the righteous and the wicked; To the good, the clean, and the unclean; To him who sacrifices and him who does not sacrifice. As is the good, so is the sinner; He who takes an oath as he who fears an oath.

Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...

3 T his is an evil in all that is done under the sun: that one thing happens to all. Truly the hearts of the sons of men are full of evil; madness is in their hearts while they live, and after that they go to the dead.

Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...

4 B ut for him who is joined to all the living there is hope, for a living dog is better than a dead lion.

Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!

5 F or the living know that they will die; But the dead know nothing, And they have no more reward, For the memory of them is forgotten.

Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,

6 A lso their love, their hatred, and their envy have now perished; Nevermore will they have a share In anything done under the sun.

і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...

7 G o, eat your bread with joy, And drink your wine with a merry heart; For God has already accepted your works.

Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!

8 L et your garments always be white, And let your head lack no oil.

Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!

9 L ive joyfully with the wife whom you love all the days of your vain life which He has given you under the sun, all your days of vanity; for that is your portion in life, and in the labor which you perform under the sun.

Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!

10 W hatever your hand finds to do, do it with your might; for there is no work or device or knowledge or wisdom in the grave where you are going.

Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!

11 I returned and saw under the sun that— The race is not to the swift, Nor the battle to the strong, Nor bread to the wise, Nor riches to men of understanding, Nor favor to men of skill; But time and chance happen to them all.

Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!

12 F or man also does not know his time: Like fish taken in a cruel net, Like birds caught in a snare, So the sons of men are snared in an evil time, When it falls suddenly upon them. Wisdom Superior to Folly

Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце, так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!...

13 T his wisdom I have also seen under the sun, and it seemed great to me:

Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:

14 T here was a little city with few men in it; and a great king came against it, besieged it, and built great snares around it.

Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.

15 N ow there was found in it a poor wise man, and he by his wisdom delivered the city. Yet no one remembered that same poor man.

Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!

16 T hen I said: “Wisdom is better than strength. Nevertheless the poor man’s wisdom is despised, And his words are not heard.

І я говорив: Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!

17 W ords of the wise, spoken quietly, should be heard Rather than the shout of a ruler of fools.

Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими.

18 W isdom is better than weapons of war; But one sinner destroys much good.”

Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра...