1 T hese are the words of the covenant which the Lord commanded Moses to make with the children of Israel in the land of Moab, besides the covenant which He made with them in Horeb.

(28-69) Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.

2 N ow Moses called all Israel and said to them: “You have seen all that the Lord did before your eyes in the land of Egypt, to Pharaoh and to all his servants and to all his land—

(29-1) І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві,

3 t he great trials which your eyes have seen, the signs, and those great wonders.

(29-2) ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,

4 Y et the Lord has not given you a heart to perceive and eyes to see and ears to hear, to this very day.

(29-3) та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.

5 A nd I have led you forty years in the wilderness. Your clothes have not worn out on you, and your sandals have not worn out on your feet.

(29-4) І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.

6 Y ou have not eaten bread, nor have you drunk wine or similar drink, that you may know that I am the Lord your God.

(29-5) Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш.

7 A nd when you came to this place, Sihon king of Heshbon and Og king of Bashan came out against us to battle, and we conquered them.

(29-6) А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх,

8 W e took their land and gave it as an inheritance to the Reubenites, to the Gadites, and to half the tribe of Manasseh.

(29-7) і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного.

9 T herefore keep the words of this covenant, and do them, that you may prosper in all that you do.

(29-8) Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.

10 “ All of you stand today before the Lord your God: your leaders and your tribes and your elders and your officers, all the men of Israel,

(29-9) Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,

11 y our little ones and your wives—also the stranger who is in your camp, from the one who cuts your wood to the one who draws your water—

(29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,

12 t hat you may enter into covenant with the Lord your God, and into His oath, which the Lord your God makes with you today,

(29-11) щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,

13 t hat He may establish you today as a people for Himself, and that He may be God to you, just as He has spoken to you, and just as He has sworn to your fathers, to Abraham, Isaac, and Jacob.

(29-12) щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

14 “ I make this covenant and this oath, not with you alone,

(29-13) І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,

15 b ut with him who stands here with us today before the Lord our God, as well as with him who is not here with us today

(29-14) але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.

16 ( for you know that we dwelt in the land of Egypt and that we came through the nations which you passed by,

(29-15) Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,

17 a nd you saw their abominations and their idols which were among them—wood and stone and silver and gold);

(29-16) І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.

18 s o that there may not be among you man or woman or family or tribe, whose heart turns away today from the Lord our God, to go and serve the gods of these nations, and that there may not be among you a root bearing bitterness or wormwood;

(29-17) Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,

19 a nd so it may not happen, when he hears the words of this curse, that he blesses himself in his heart, saying, ‘I shall have peace, even though I follow the dictates of my heart’—as though the drunkard could be included with the sober.

(29-18) щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.

20 “ The Lord would not spare him; for then the anger of the Lord and His jealousy would burn against that man, and every curse that is written in this book would settle on him, and the Lord would blot out his name from under heaven.

(29-19) Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.

21 A nd the Lord would separate him from all the tribes of Israel for adversity, according to all the curses of the covenant that are written in this Book of the Law,

(29-20) І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.

22 s o that the coming generation of your children who rise up after you, and the foreigner who comes from a far land, would say, when they see the plagues of that land and the sicknesses which the Lord has laid on it:

(29-21) І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:

23 ‘ The whole land is brimstone, salt, and burning; it is not sown, nor does it bear, nor does any grass grow there, like the overthrow of Sodom and Gomorrah, Admah, and Zeboiim, which the Lord overthrew in His anger and His wrath.’

(29-22) сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.

24 “ All nations would say, ‘Why has the Lord done so to this land? What does the heat of this great anger mean?’

(29-23) І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?

25 T hen people would say: ‘Because they have forsaken the covenant of the Lord God of their fathers, which He made with them when He brought them out of the land of Egypt;

(29-24) І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.

26 f or they went and served other gods and worshiped them, gods that they did not know and that He had not given to them.

(29-25) І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.

27 T hen the anger of the Lord was aroused against this land, to bring on it every curse that is written in this book.

(29-26) І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.

28 A nd the Lord uprooted them from their land in anger, in wrath, and in great indignation, and cast them into another land, as it is this day.’

(29-27) І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.

29 “ The secret things belong to the Lord our God, but those things which are revealed belong to us and to our children forever, that we may do all the words of this law.

(29-28) Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.