1 A nd at dawn he came again to the temple,

Ісус же на гору Оливну пішов.

2 a nd all the people were coming unto him, and having sat down, he was teaching them;

А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

3 a nd the scribes and the Pharisees bring unto him a woman having been taken in adultery, and having set her in the midst,

І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,

4 t hey say to him, `Teacher, this woman was taken in the very crime -- committing adultery,

та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...

5 a nd in the law, Moses did command us that such be stoned; thou, therefore, what dost thou say?'

Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?

6 a nd this they said, trying him, that they might have to accuse him. And Jesus, having stooped down, with the finger he was writing on the ground,

Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...

7 a nd when they continued asking him, having bent himself back, he said unto them, `The sinless of you -- let him first cast the stone at her;'

А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...

8 a nd again having stooped down, he was writing on the ground,

І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...

9 a nd they having heard, and by the conscience being convicted, were going forth one by one, having begun from the elders -- unto the last; and Jesus was left alone, and the woman standing in the midst.

А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...

10 A nd Jesus having bent himself back, and having seen no one but the woman, said to her, `Woman, where are those -- thine accusers? did no one pass sentence upon thee?'

І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?

11 a nd she said, `No one, Sir;' and Jesus said to her, `Neither do I pass sentence on thee; be going on, and no more sin.'

А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!

12 A gain, therefore, Jesus spake to them, saying, `I am the light of the world; he who is following me shall not walk in the darkness, but he shall have the light of the life.'

І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.

13 T he Pharisees, therefore, said to him, `Thou of thyself dost testify, thy testimony is not true;'

Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.

14 J esus answered and said to them, `And if I testify of myself -- my testimony is true, because I have known whence I came, and whither I go, and ye -- ye have not known whence I come, or whither I go.

Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.

15 ` Ye according to the flesh do judge; I do not judge any one,

Ви за тілом судите, Я не суджу нікого.

16 a nd even if I do judge my judgment is true, because I am not alone, but I and the Father who sent me;

А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

17 a nd also in your law it hath been written, that the testimony of two men are true;

Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.

18 I am who is testifying of myself, and the Father who sent me doth testify of me.'

Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.

19 T hey said, therefore, to him, `Where is thy father?' Jesus answered, `Ye have neither known me nor my Father: if me ye had known, my Father also ye had known.'

І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.

20 T hese sayings spake Jesus in the treasury, teaching in the temple, and no one seized him, because his hour had not yet come;

Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...

21 t herefore said Jesus again to them, `I go away, and ye will seek me, and in your sin ye shall die; whither I go away, ye are not able to come.'

І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...

22 T he Jews, therefore, said, `Will he kill himself, because he saith, Whither I go away, ye are not able to come?'

А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?

23 a nd he said to them, `Ye are from beneath, I am from above; ye are of this world, I am not of this world;

І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

24 I said, therefore, to you, that ye shall die in your sins, for if ye may not believe that I am, ye shall die in your sins.'

Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.

25 T hey said, therefore, to him, `Thou -- who art thou?' and Jesus said to them, `Even what I did speak of to you at the beginning;

А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.

26 m any things I have to speak concerning you and to judge, but He who sent me is true, and I -- what things I heard from Him -- these I say to the world.'

Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.

27 T hey knew not that of the Father he spake to them;

Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

28 J esus, therefore, said to them, `When ye may lift up the Son of Man then ye will know that I am; and of myself I do nothing, but according as my Father did teach me, these things I speak;

Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.

29 a nd He who sent me is with me; the Father did not leave me alone, because I, the things pleasing to Him, do always.'

А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.

30 A s he is speaking these things, many believed in him;

Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

31 J esus, therefore, said unto the Jews who believed in him, `If ye may remain in my word, truly my disciples ye are, and ye shall know the truth,

Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,

32 a nd the truth shall make you free.'

і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!

33 T hey answered him, `Seed of Abraham we are; and to no one have we been servants at any time; how dost thou say -- Ye shall become free?'

Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?

34 J esus answered them, `Verily, verily, I say to you -- Every one who is committing sin, is a servant of the sin,

Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

35 a nd the servant doth not remain in the house -- to the age, the son doth remain -- to the age;

І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

36 i f then the son may make you free, in reality ye shall be free.

Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

37 ` I have known that ye are seed of Abraham, but ye seek to kill me, because my word hath no place in you;

Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

38 I -- that which I have seen with my Father do speak, and ye, therefore, that which ye have seen with your father -- ye do.'

Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.

39 T hey answered and said to him, `Our father is Abraham;' Jesus saith to them, `If children of Abraham ye were, the works of Abraham ye were doing;

Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.

40 a nd now, ye seek to kill me -- a man who hath spoken to you the truth I heard from God; this Abraham did not;

А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

41 y e do the works of your father.' They said, therefore, to him, `We of whoredom have not been born; one Father we have -- God;'

Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.

42 J esus then said to them, `If God were your father, ye were loving me, for I came forth from God, and am come; for neither have I come of myself, but He sent me;

А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

43 w herefore do ye not know my speech? because ye are not able to hear my word.

Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.

44 ` Ye are of a father -- the devil, and the desires of your father ye will to do; he was a man-slayer from the beginning, and in the truth he hath not stood, because there is no truth in him; when one may speak the falsehood, of his own he speaketh, because he is a liar -- also his father.

Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.

45 ` And because I say the truth, ye do not believe me.

А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.

46 W ho of you doth convict me of sin? and if I speak truth, wherefore do ye not believe me?

Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?

47 h e who is of God, the sayings of God he doth hear; because of this ye do not hear, because of God ye are not.'

Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.

48 T he Jews, therefore, answered and said to him, `Do we not say well, that thou art a Samaritan, and hast a demon?'

Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?

49 J esus answered, `I have not a demon, but I honour my Father, and ye dishonour me;

Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.

50 a nd I do not seek my own glory; there is who is seeking and is judging;

Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.

51 v erily, verily, I say to you, If any one may keep my word, death he may not see -- to the age.'

Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!

52 T he Jews, therefore, said to him, `Now we have known that thou hast a demon; Abraham did die, and the prophets, and thou dost say, If any one may keep my word, he shall not taste of death -- to the age!

І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

53 A rt thou greater than our father Abraham, who died? and the prophets died; whom dost thou make thyself?'

Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?

54 J esus answered, `If I glorify myself, my glory is nothing; it is my Father who is glorifying me, of whom ye say that He is your God;

Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

55 a nd ye have not known Him, and I have known Him, and if I say that I have not known Him, I shall be like you -- speaking falsely; but I have known Him, and His word I keep;

І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.

56 A braham, your father, was glad that he might see my day; and he saw, and did rejoice.'

Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.

57 T he Jews, therefore, said unto him, `Thou art not yet fifty years old, and Abraham hast thou seen?'

А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?

58 J esus said to them, `Verily, verily, I say to you, Before Abraham's coming -- I am;'

Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.

59 t hey took up, therefore, stones that they may cast at him, but Jesus hid himself, and went forth out of the temple, going through the midst of them, and so passed by.

І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.