1 A nd when they come nigh to Jerusalem, to Bethphage, and Bethany, unto the mount of the Olives, he sendeth forth two of his disciples,

І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 a nd saith to them, `Go away to the village that is over-against you, and immediately, entering into it, ye shall find a colt tied, on which no one of men hath sat, having loosed it, bring:

і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 a nd if any one may say to you, Why do ye this? say ye that the lord hath need of it, and immediately he will send it hither.'

Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз.

4 A nd they went away, and found the colt tied at the door without, by the two ways, and they loose it,

І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.

5 a nd certain of those standing there said to them, `What do ye -- loosing the colt?'

А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?

6 a nd they said to them as Jesus commanded, and they suffered them.

Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх.

7 A nd they brought the colt unto Jesus, and did cast upon it their garments, and he sat upon it,

І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 a nd many did spread their garments in the way, and others were cutting down branches from the trees, and were strewing in the way.

Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.

9 A nd those going before and those following were crying out, saying, `Hosanna! blessed he who is coming in the name of the Lord;

А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!

10 b lessed is the coming reign, in the name of the Lord, of our father David; Hosanna in the highest.'

Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!

11 A nd Jesus entered into Jerusalem, and into the temple, and having looked round on all things, it being now evening, he went forth to Bethany with the twelve.

Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.

12 A nd on the morrow, they having come forth from Bethany, he hungered,

А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.

13 a nd having seen a fig-tree afar off having leaves, he came, if perhaps he shall find anything in it, and having come to it, he found nothing except leaves, for it was not a time of figs,

І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була.

14 a nd Jesus answering said to it, `No more from thee -- to the age -- may any eat fruit;' and his disciples were hearing.

І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули.

15 A nd they come to Jerusalem, and Jesus having gone into the temple, began to cast forth those selling and buying in the temple, and the tables of the money-changers and the seats of those selling the doves, he overthrew,

І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.

16 a nd he did not suffer that any might bear a vessel through the temple,

І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 a nd he was teaching, saying to them, `Hath it not been written -- My house a house of prayer shall be called for all the nations, and ye did make it a den of robbers?'

І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!

18 A nd the scribes and the chief priests heard, and they were seeking how they shall destroy him, for they were afraid of him, because all the multitude was astonished at his teaching;

І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.

19 a nd when evening came, he was going forth without the city.

А як пізно ставало, вони поза місто виходили.

20 A nd in the morning, passing by, they saw the fig-tree having been dried up from the roots,

А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 a nd Peter having remembered saith to him, `Rabbi, lo, the fig-tree that thou didst curse is dried up.'

І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!

22 A nd Jesus answering saith to them, `Have faith of God;

А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!

23 f or verily I say to you, that whoever may say to this mount, Be taken up, and be cast into the sea, and may not doubt in his heart, but may believe that the things that he saith do come to pass, it shall be to him whatever he may say.

Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!

24 B ecause of this I say to you, all whatever -- praying -- ye do ask, believe that ye receive, and it shall be to you.

Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.

25 ` And whenever ye may stand praying, forgive, if ye have anything against any one, that your Father also who is in the heavens may forgive you your trespasses;

І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.

26 a nd, if ye do not forgive, neither will your Father who is in the heavens forgive your trespasses.'

Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.

27 A nd they come again to Jerusalem, and in the temple, as he is walking, there come unto him the chief priests, and the scribes, and the elders,

І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,

28 a nd they say to him, `By what authority dost thou these things? and who gave thee this authority that these things thou mayest do?'

і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?

29 A nd Jesus answering said to them, `I will question you -- I also -- one word; and answer me, and I will tell you by what authority I do these things;

А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.

30 t he baptism of John -- from heaven was it? or from men? answer me.'

Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!

31 A nd they were reasoning with themselves, saying, `If we may say, From heaven, he will say, Wherefore, then, did ye not believe him?

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

32 B ut if we may say, From men,' -- they were fearing the people, for all were holding John that he was indeed a prophet;

А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 a nd answering they say to Jesus, `We have not known;' and Jesus answering saith to them, `Neither do I tell you by what authority I do these things.'

І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.