1 A nd Samuel taketh the vial of the oil, and poureth on his head, and kisseth him, and saith, `Is it not because Jehovah hath appointed thee over His inheritance for leader?

І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)

2 I n thy going to-day from me -- then thou hast found two men by the grave of Rachel, in the border of Benjamin, at Zelzah, and they have said unto thee, The asses have been found which thou hast gone to seek; and lo, thy father hath left the matter of the asses, and hath sorrowed for you, saying, What do I do for my son?

Як підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?

3 ` And thou hast passed on thence, and beyond, and hast come in unto the oak of Tabor, and found thee there have three men going up unto God to Beth-El, one bearing three kids, and one bearing three cakes of bread, and one bearing a bottle of wine,

І перейдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, один несе трьох ягнят, а один несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.

4 a nd they have asked of thee of welfare, and given to thee two loaves, and thou hast received from their hand.

І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.

5 ` Afterwards thou dost come unto the hill of God, where the garrison of the Philistines, and it cometh to pass, at thy coming in thither to the city, that thou hast met a band of prophets coming down from the high place, and before them psaltery, and tabret, and pipe, and harp, and they are prophesying;

Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.

6 a nd prospered over thee hath the Spirit of Jehovah, and thou hast prophesied with them, and hast been turned to another man;

І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.

7 a nd it hath been, when these signs come to thee -- do for thyself as thy hand findeth, for God with thee.

І станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.

8 ` And thou hast gone down before me to Gilgal, and lo, I am going down unto thee, to cause to ascend burnt-offerings, to sacrifice sacrifices of peace-offerings; seven days thou dost wait till my coming in unto thee, and I have made known to thee that which thou dost do.'

І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду до тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити.

9 A nd it hath been, at his turning his shoulder to go from Samuel, that God turneth to him another heart, and all these signs come on that day,

І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.

10 a nd they come in thither to the height, and lo, a band of prophets -- to meet him, and prosper over him doth the Spirit of God, and he prophesieth in their midst.

І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.

11 A nd it cometh to pass, all his acquaintance heretofore, see, and lo, with prophets he hath prophesied, and the people say one unto another, `What this hath happened to the son of Kish? is Saul also among the prophets?'

І сталося, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?

12 A nd a man thence answereth and saith, `And who their father?' therefore it hath been for a simile, `Is Saul also among the prophets?'

І відповів чоловік звідти й сказав: А хто їній батько? Тому то стало за приказку: Чи й Саул між пророками?

13 A nd he ceaseth from prophesying, and cometh in to the high place,

І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.

14 a nd the uncle of Saul saith unto him, and unto his young man, `Whither went ye?' and he saith, `To seek the asses; and we see that they are not, and we come in unto Samuel.'

І сказав Саулів дядько до нього та до слуги його: Куди ви ходили? А той відказав: Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла.

15 A nd the uncle of Saul saith, `Declare, I pray thee, to me, what Samuel said to you?'

А дядько Саулів сказав: Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?

16 A nd Saul saith unto his uncle, `He certainly declared to us that the asses were found;' and of the matter of the kingdom he hath not declared to him that which Samuel said.

І сказав Саул до дядька свого: Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці. А про справу царства, що говорив Самуїл, не розповів йому.

17 A nd Samuel calleth the people unto Jehovah to Mizpeh,

І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,

18 a nd saith unto the sons of Israel, `Thus said Jehovah, God of Israel, I have brought up Israel out of Egypt, and I deliver you out of the hand of the Egyptians, and out of the hand of all the kingdoms who are oppressing you;

та й сказав до Ізраїлевих синів: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гнобили вас.

19 a nd ye to-day have rejected your God, who Himself your saviour out of all your evils and your distresses, and ye say, `Nay, but -- a king thou dost set over us; and now, station yourselves before Jehovah, by your tribes, and by your thousands.'

А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших. І ви сказали йому: Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племенами та за вашими тисячами.

20 A nd Samuel bringeth near the whole tribes of Israel, and the tribe of Benjamin is captured,

І привів Самуїл усі Ізраїлеві племена, і було виявлене Веніяминове плем'я.

21 a nd he bringeth near the tribe of Benjamin by its families, and the family of Matri is captured, and Saul son of Kish is captured, and they seek him, and he hath not been found.

І привів він Веніяминове плем'я за родами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчинами, і був виявлений Саул, син Кішів. І шукали його, та не знаходили.

22 A nd they ask again at Jehovah, `Hath the man yet come hither?' and Jehovah saith, `Lo, he hath been hidden near the vessels.'

І питалися Господа ще: Чи прийде він ще сюди? А Господь відповів: Он він заховався між речами!

23 A nd they run and bring him thence, and he stationed himself in the midst of the people, and he is higher than any of the people from his shoulder and upward.

І вони побігли, і взяли його звідти. І він став серед народу, і був вищий від усього народу на цілу голову.

24 A nd Samuel saith unto all the people, `Have ye seen him on whom Jehovah hath fixed, for there is none like him among all the people?' And all the people shout, and say, `Let the king live!'

І сказав Самуїл до всього народу: Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього народу. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: Хай живе цар!

25 A nd Samuel speaketh unto the people the right of the kingdom, and writeth in a book, and placeth before Jehovah; and Samuel sendeth all the people away, each to his house.

А Самуїл промовляв до народу про права царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого.

26 A nd also Saul hath gone to his house, to Gibeah, and the force go with him whose heart God hath touched;

І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь діткнувся їхніх сердець.

27 a nd the sons of worthlessness have said, `What! this one doth save us!' and they despise him, and have not brought to him a present; and he is as one deaf.

А негідні сини говорили: Що, нас спасе отакий? І гордували ним, і не принесли йому дара. Та він мовчав.