1 ` Who this coming from Edom? With dyed garments from Bozrah? This that is honourable in his clothing, Travelling in the abundance of his power?' -- `I, speaking in righteousness, mighty to save.'

Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!

2 ` Wherefore thy clothing red? And thy garments as treading in a wine fat?'

Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?

3 - - `A wine-press I have trodden by myself, And of the peoples there is no one with me, And I tread them in mine anger, And I trample them in my fury, Sprinkled is their strength on my garments, And all my clothing I have polluted.

Сам один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...

4 F or the day of vengeance in my heart, And the year of my redeemed hath come.

Бо день помсти у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!

5 A nd I look attentively, and there is none helping, And I am astonished that there is none supporting, And give salvation to me doth mine own arm. And my wrath -- it hath supported me.

Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів він підтримав Мене!

6 A nd I tread down peoples in mine anger, And I make them drunk in my fury, And I bring down to earth their strength.

І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров!

7 T he kind acts of Jehovah I make mention of, The praises of Jehovah, According to all that Jehovah hath done for us, And the abundance of the goodness to the house of Israel, That He hath done for them, According to His mercies, And according to the abundance of His kind acts.

Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

8 A nd He saith, Only My people they, Sons -- they lie not, and He is to them for a saviour.

І сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя.

9 I n all their distress no adversary, And the messenger of His presence saved them, In His love and in His pity He redeemed them, And He doth lift them up, And beareth them all the days of old.

В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.

10 A nd they have rebelled and grieved His Holy Spirit, And He turneth to them for an enemy, He Himself hath fought against them.

Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...

11 A nd He remembereth the days of old, Moses -- his people. Where He who is bringing them up from the sea, The shepherd of his flock? Where He who is putting in its midst His Holy Spirit?

Тоді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

12 L eading by the right hand of Moses, the arm of His glory, Cleaving waters from before them, To make to Himself a name age-during.

Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?

13 L eading them through the depths, As a horse in a plain they stumble not.

Що провадив безоднями їх, як коня на пустині, і вони не спіткнулись?

14 A s a beast into a valley goeth down, The Spirit of Jehovah causeth him to rest, So hast Thou led Thy people, To make to Thyself a glorious name.

Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!

15 L ook attentively from the heavens, And see from Thy holy and beauteous habitation, Where Thy zeal and Thy might? The multitude of Thy bowels and Thy mercies Towards me have refrained themselves.

Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися?

16 F or Thou our Father, For Abraham hath not known us, And Israel doth not acknowledge us, Thou, O Jehovah, our Father, Our redeemer from the age, Thy name.

Тільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель!

17 W hy causest Thou us to wander, O Jehovah, from Thy ways? Thou hardenest our heart from Thy fear, Turn back for Thy servants' sake, The tribes of Thine inheritance.

Нащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого!

18 F or a little while did Thy holy people possess, Our adversaries have trodden down Thy sanctuary.

Спадщину займав час короткий святий Твій народ, противники наші святиню Твою потоптали!

19 W e have been from of old, Thou hast not ruled over them, Not called is Thy name upon them!

Ми стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами!